Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

9 березня співробітники Київського музею М.Рильського взяли участь в урочистій акції «Світ правди засвітить», присвяченій 202-й річниці від дня народження нашого Великого Кобзаря. Захід відбувся у наших колег - в Київському літературно-меморіальному будинку-музеї Т.Шевченка.

4 березня в Голосіївському мануарі відбулась презентація збірника етнографічних нарисів Алли Ковтун «Вода й вогонь в українських легендах та віруваннях».
Як зазначила модератор заходу Алла Кобинець, це вже друга книга етнографічного циклу, а першою був збірник Вікторії Ярош «Золотий колос Дажбога».

28 лютого  у затишній вітальні нашого музею відбувся музичний вечір "Хотіла б я піснею стати...", присвячений 145-річчю Лесі Українки (1871 - 1913). 

Відкрила захід Вікторія Колесник, директорка Київського літературно-меморіального музею М.Рильського. 

У короткому вступному слові вона розповіла про творчий і життєвий шлях великої української поетеси. 

13 лютого в нашому музеї, в рамках проекту "Розповіді про неспокій", літературознавець Ганна Протасова виступила з лекцією "Уявлення про зло в українській прозі 20-х років XX ст. Микола Хвильовий, Валер’ян Підмогильний, Михайло Могилянський". 

3-го лютого в музеї М.Рильського лекцією-дискусією Сергія Гальченка «Відомий-невідомий Тичина» було започатковано новий проект «Розповіді про неспокій»
Перша тема лекторію невипадково присвячена Павлу Тичині, адже напередодні, 27 січня, в Україні широко відзначали 125-річчя від дня його народження. 

14 січня в нашому музеї було презентовано проект «Родинний альбом української історії". 

Тема першого засідання «Іван Рильський. Нездійсненна доля».  Життєвий шлях Івана Тадейовича Рильського (1880 – 1933) був характерний для багатьох представників української інтелігенції тієї пори.  

5 січня аспірантка Гарвардського університету Ярослава Стріха потішила гостей нашого музею вишуканою лекцією «Що таке автор? Кілька відповідей з української літератури 1920-х років». 

Ярослава Максимівна розповіла, як 1922-го року харківський літературознавець і бібліограф Микола Плевако розпочав роботу над вельми цікавим проектом – укладанням «Словника українських письменників». 

Відбувся вечір пам’яті Євгенії Кузьмівни Дейч-Малкіної, літературознавця, доктора філологічних наук, дружини письменника і перекладача Олександра Дейча - найближчого друга Максима Рильського. 
В радянські часи московська квартира Дейчів була неофіційним Українським культурним центром, де завжди були раді гостям з України: поетам і дисидентам, перекладачам і митцям…

В музеї проходила традиційна «Голосіївська осінь», яка цього року була присвячена 120-річчю від дня народження Максима Рильського : « І вічне у хвилиннім дав…».

В цей день гості та учасники свята мали можливість познайомитись із виставкою невідомих портретів Поета у виконанні вітчизняних та зарубіжних художників: В. Лопати, О.Шовкуненка, В. Перевальського, М.Маловського, З. Толкачова, В. Дорошинського, А.Арутюняна; побачити особисті речі Поета.. А в меморіальному кабінеті М.Рильського відвідувачі мали можливість погортати сторінки паризького (1861) видання Данте, з яким працював М.Рильський, перекладаючи «Пекло». В живій, невимушеній атмосфері, яка завжди панувала в Голосіївськом домі, виступали відомі вітчизняні поети Б.Чіп, С.Цушко, В.Осташ та молоді поети, співаки та музиканти. Народний артист України Б.Лобода читав поетичну композицію на теми поезій М.Рильського. Насамкінець вечора, за традицією голосіївських «мануарців», гості та учасники «Голосіївської осені» смакували трояндовий чай…  

В музеї відбулось урочисте вручення премії  Кабінету міністрів України імені Максима Рильського за кращих художній переклад творів зарубіжної літератури за 2014 рік. Цьогорічним Лауреатом  було визнано Максима Віталійовича Стріху за переклад «Божественної комедії» Данте Аліг’єрі («Пекло», видавництво «Астролябія», 2013) .На врученні були присутні видатні державні та культурні діячі України.  

 Диплом лауреата премії ім. Максима Рильського вручив Перший заступник  Голови Держкомтелерадіо Богдан Червак.