Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

КРІЗЬ БУРЕВІЇ ТА СНІГИ. УКРАЇНСЬКІЙ ШЕКСПІР

Українській Шекспір - саме так називають Дмитра Паламарчука, видатного українського перекладача, поета та громадського діяча, лауреата премії імені Максима Рильського.

Під такою ж назвою до 105- річчя майстра у столичному будинку письменників 10 грудня 2019 року відбувся літературно-музичний вечір його пам’яті.

ТРИ ДНІ “ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ“,
які докорінно змінили ставлення до біодовкілля та професії аграрія у підлітків з батьківщини Максима Рильського

В цьому навчальному році школа імені Максима Рильського в його рідному селі Романівка Попільнянського р-ну на Житомирщині стала учасником програми соціальних інвестицій «Україна – житниця майбутнього» від міжнародної компанії «Байєр».

КОЛИ Ж МИ ПОЧАЛИ УСВІДОМЛЮВАТИ СЕБЕ УКРАЇНЦЯМИ?..

Про це зокрема, і про національну ідентичність загалом розповідав 14 листопада Олексій Дєдуш, науковець ІМФЕ ім.М.Рильського. Цим заходом Музей Максима Рильського розпочав новий проект «Самоосвіта» (цикл базових лекцій з гуманітарних наук).

В КИЄВІ З’ЯВИВСЯ БУЛЬВАР ТАДЕЯ РИЛЬСЬКОГО

Для вшанування пам'яті видатних українських громадських, державних, культурних, наукових і військових діячів Київрада на засіданні 12 листопада найменувала низку столичних вулиць, провулків і бульварів. Зокрема, у Голосіївському районі на Теремках-3 з'явився бульвар Тадея Рильського – видатного українського громадського і культурного діяча, етнографа, економіста, члена Старої Київської Громади, одного із засновників руху «хлопоманів», батька Максима Рильського.

«...З оповідань його, бувало, вирина
Мій батько запальний і тихий Антонович,
Що дружба з юних літ лучила їх міцна.
Ненавиділи їх Піхно та Юзефович,
А Лисенко любив, Старицький шанував
І Діоскурами Іван Франко назвав...»

(Максим Рильський. «Мандрівка в молодість»)

«ЛІПША СВОЯ ХАТА, ЯК ЧУЖА ПАЛАТА»

Сьомого листопада в рамках проекту «Рильські читання» у Київському літературно-меморіальному музеї Максима Рильського відбулася лекція Аліни Ярової (к.і.н., м.н.с. ІМФЕ ім. М. Т. Рильського) «Традиційне житло українців».

КОЛИСЬ ПЕТРО ПРИСТУПОВ ГРАВ У ФУТБОЛ З ЛОБАНОВСЬКИМ, А ЗАРАЗ ГРАЄ НА КОБЗІ І СПІВАЄ ПІСНІ СКОВОРОДИ…

Гостем чергового засідання Клубу корінних киян, яке відбулося 27 жовтня в Музеї М.Рильського, став Петро Приступов, композитор, лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Григорія Сковороди.

До 125-річчя від народження
Максима Тадейовича Рильського
(1895-2020 рр.)

 БАТЬКІВЩИНА МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО: ІНВЕСТИЦІЯ В МАЙБУТНЄ

В Романівській загальноосвітній школі імені Максима Рильського на Попільнянщині Житомирської області триває урок з біології.  Уважні, зосереджені обличчя, схилені над окулярами мікроскопів дитячі голови… Перед учнями відкривається незнаний досі світ мікроорганізмів, клітин, мікробів, бактерій. Дзвінку класну тишу порушує голос вчителя біля інтерактивної дошки із слайдами-краєвидами рідного села - батьківщини Максима Рильського.

УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИЙ МІСТ: ПРЕЗЕНТАЦІЯ ТАДЕЯ КАРАБОВИЧА

Українсько-польський обмін триває, і наш Музей вітає нові ідеї та нових учасників. 17 жовтня 2019 р. у форматі заходу «Рильські читання. Полоністичні студії» відбулася цікава зустріч із людиною європейського рівня. Цього разу ми вітали гостя з Любліна – поета, перекладача, ученого Тадея Карабовича, який виступив із лекцією «Українські літератори в Польщі» та розповіддю про власну діяльність.

ПРЕМІЯ ІМЕНІ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО ЯК ЗАСІБ ІНТЕГРУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ У СВІТОВИЙ КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР

Про нову номінацію Премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського, якою відзначатимуть перекладачів творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу, йшлося на прес-конференції в Укрінформі 1 жовтня.

АРГЕНТИНА І УКРАЇНА: БОРХЕС, КОРТАСАР І ПЕРЕКЛАД

У стінах Музею Максима Рильського тривають зустрічі, присвячені літературі різних країн. Зокрема, 24 вересня відбувся черговий захід, який мав досить незвичну назву – «Поза часом. Борхес+Кортасар=225». Запланований як аргентинська вечірка (і мотто було: «Тільки Аргентина!»), він виявився різноманітним і прецікавим. Переповнена вітальня свідчила про непідробний інтерес публіки до нашого свята.