Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

СЕМІНАРИСТ ПАВЛО ТИЧИНА ПРО ГІМНАЗИСТА МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО: «ПРАГНЕННЯ ЮНОГО ПОЕТА ВИРВАТИСЬ ІЗ ЗАДУШЛИВОЇ АТМОСФЕРИ НА ВОЛЮ БУЛО СПІВЗВУЧНИМ І МЕНІ»

 ...Я витяг книжечку й одразу став читати її.

 Душно, і тихо, і темно усюди,
Тьма мене давить, зловісная тьма...

ЮВІЛЕЙ ТАДЕЯ РИЛЬСЬКОГО: ВИСТАВКА-СЕМІНАР

13 січня Музей Максима Рильського відзначив 180-річний ювілей з дня народження Тадея Рильського – батька Максима Рильського. Захід відбувся у новому форматі – як виставка-семінар під назвою «Я помру, а Україна зостанеться». На заході були присутні дирекція та інші співробітники Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського, поетові нащадки, журналістка «Українського слова» Алла Топчій.

ДО 130-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ПАВЛА ТИЧИНИ

«ЛЮБОВ МОЯ ЧИСТА, ЛЮБОВ НЕЗАГАСНА, НЕВЧАСНА, СУЧАСНА, ПРЕКРАСНА ЛЮБОВ!»

«І ти гортаєш споминів листи…»

МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ БОРИСУ ТЕНУ: «ЩОДО ЗАПИСУ В МУЗЕЇ ШЕВЧЕНКА, ТО ЦЕ – ЯКАСЬ ПРОВОКАЦІЯ. НІ АКСЬОНОВ, НІ ТАРКОВСЬКИЙ ТОГО ЗАПИСУ НЕ РОБИЛИ...»

До 180-річчя від дня народження Тадея Рильського

СЕКРЕТ СПАСІННЯ ПО-УКРАЇНСЬКИ

2013-го року у київському видавництві «Успіх і кар’єра» вийшла друком книга «Тадей Рильський. В житті ніколи неправді не служив». Завдяки їй я зміг познайомитися з вибраними науковими працями Тадея Розеславовича. Не сказав би, що це читання було для мене легкою прогулянкою. Навпаки, інколи воно потребувало доволі значних зусиль. Та зрештою моє терпіння було винагороджено. В статті «К изучению украинского народного мировоззрения» я надибав на справжнісіньку перлину! Вражений, відразу ж повідомив про цю знахідку у дописі на нашому музейному акаунті. А наступного дня мені зателефонувала Alla Kovtun, директорка видавництва, і, подякувавши, схвильовано повідомила, що, готуючи видання до друку, вона навіть не звернула уваги на цей диво-фрагмент. На жаль, того давнього дописа fb чомусь не зберіг, тому ми вирішили повторно опублікувати цей коротесенький витяг із призабутої праці видатного українського діяча.

СТАРОНОВОРІЧНЕ

От і засніжило нарешті. Можна й зимового вірша Максима Тадейовича пригадати. Особливо зворушують слова «бо живем щасливо, всій землі на диво»…

До 180-річчя від дня народження

«Я ПОМРУ, А УКРАЇНА ЗОСТАНЕТЬСЯ», -
сказав на смертному одрі Тадей Рильський (2.01.1841 - 7.10.1902), знаний громадський діяч, один із засновників «Старої Київської громади», етнограф, економіст, батько нашого видатного поета-неокласика, перекладача, академіка Максима Рильського.

ЩАСЛИВОГО РІЗДВА!

ВДАЛОГО НОВОГО РОКУ!

ВЕСЕЛИХ СВЯТ!

ІСТОРІЯ ГАРМОНІЙНОЇ МУЗИКИ І «МАЛОГО ЗВІРЯТКА»

Людвіґ ван Бетховен (1770–1827), чийому імені 16 грудня виповнилося 250 років, нібито не потребує рекомендацій. Про нього знають. Його твори чули. Якщо кількома словами, то згадають, що це геніальний німецький композитор і музикант. Знавці скажуть, що Бетховена, змалечку дивовижно обдарованого, навчав сам Моцарт. Отже, один геній виховав іншого генія. Але яким чином Людвіґ ван Бетховен пов'язаний з Максимом Рильським? І нашим мануаром? Окрім того, що у нас виконують цю музику?

ІВАН ІВАНОВ, В’ЯЗЕНЬ СТАЛІНСЬКИХ ТАБОРІВ: «МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ, БЕЗ БУДЬ-ЯКОГО ПРОХАННЯ З МОГО БОКУ, НАПИСАВ ЛИСТА ЗАСТУПНИКУ МІНІСТРА ОСВІТИ»

«...Поет Максим Рильський звідав і “учительського хліба”, у двадцятих роках учителював у 2-й трудовій залізничній школі в Києві, на Солом’янці, викладав українську мову та літературу. Про його піклування, тепле ставлення до учнів, бажання подати допомогу кожному свідчать залишені його учнями спогади, а серед них особливо вражаючий Івана Івановича Іванова* – багатолітнього в’язня сталінських таборів.