Ви тут: Home
В раю блаженних мук, де на тонких стеблинах
Ростуть, звиваються химерні квіти зла,
Подібні до очей жіночих і звіриних, —
В пекельному раю його душа жила...
19 липня у музеї Максима Рильського відбулося відкриття виставки-семінару : «Я фіміаму не каджу колоді…», що присвячена 120-річчю від дня народження видатного поета, кіносценариста, актора Володимира Володимировича Маяковського.
На виставці було представлено прижиттєві видання творів легендарного поета та видання 1930-60-х років, що виходили як в Росії, так і в Україні і які належать до книгозбірні М.Т.Рильського.
Відвідувачі мали можливість погортати сторінки виставкових експонатів та прослухати розповідь про зв’язки В.Маяковського із Україною.
Виставка триватиме до 28 серпня
Куратор виставки – старший науковий співробітник музею Лиманський В.І.
26 червня о 17.00 у Голосіївському мануарі відбувся вечір «Не підкоривши серця прозі», присвячений 120-річчю від дня народження Олександра Йосиповича Дейча (1893-1972) - відомого вченого-мистецтвознавця, гімназійного друга Максима Рильського та одного із фундаторів організації музею.
У вечорі брали участь поет, Герой України Іван Федорович Драч, правнук Максима Рильського – Рильський Анатолій Петрович, головний редактор часопису «Ренесанс» Шлапак Віктор Володимирович, кандидат філологічних наук Диба Алла Георгіївна, поет Валерій Войцеховський , автор коментарів до листування М.Рильського та О.Дейча та вступної статті, що надруковані в журналі «Ренесанс» № 2 2013 р. Громовенко-Шимкова Ірина Олександрівна, науковці –колеги із музеїв Марії Заньковецької та Івана Кавалерідзе.
18 травня до Міжнародного Дня музеїв у Голосіївському мануарі зустрілись шанувальники слова і музики. В музеї «Краса незнаних слів…» – ніч в музеї. З 18.00 музей гостинно зустрічав відвідувачів. До цього професійного свята була підготовлена літературно-музична програма, в якій брали участь і відомі українські митці і початківці, але всіх, хто був у мануарі у музейну ніч, об’єднувала любов до музики та слова.
5 квітня по програмі «Відкриті фонди» в музеї представлена виставка «І застигає світ, як море нерухоме…», присвячена 110 – річчю українській художниці Ірині Михайлівні Беклемішевій (1903-1988), чия творчість являє продовження найкращих традицій української художньої традиції в особі відомих художників Ф.Кричевського та М. Бурачека. На виставці представлено невідомі широкому загалові та мистецтвознавцям роботи, які в різний час були подаровані М.Рильському.
Куратор виставки Морітко Т.Л.
21 березня - Міжнародний день поезії, який відзначається в Україні вже 13-ий рік поспіль. В музеї цього дня розпочала роботу літературна студія, заняття в якій проводила Людмила Таран- відома письменниця, літературознавець, журналіст, лауреат багатьох літературних премій - ім. В.Мисика, О.Білецького, Є.Плужника та ін. - і, зрештою, колишня наша колега – музейний співробітник. В літстудії взяли участь студенти Педагогічного університету ім. М.Драгоманова.
19 березня виповнилось 118 років від дня народження Максима Рильського. «І слів його не обернуть на прах…» - під таким гаслом в цей день, як зазвичай, біля пам’ятника поетові, що у Голосіївському парку ім. М.Рильського, зібрались шанувальники поезії - учнівська молодь, бібліотечні працівники, студенти, письменники та перекладачі, науковці. Звучали поезії Максима Рильського, лунали промови…
25 лютого в мистецькій вітальні музею «Голосіївський мануар» відбувся вечір «Безсмертиш звуком ти… і праці ясновидь, і запал войовничий…», приурочений до 200-річчя С.Гулака-Артемовського (1813-1874) – українського композитора, співака, драматурга.
У вечорі взяли участь молоді бандуристи - студенти Національної музичної академії ім. П.Чайковського Марічка Гримайло та Руслан Солоненко (клас вокалу - доцент Дедюх Л.В., бандура - народний артист України, професор Гриньків Р.Д.). Звучали українські народні пісні, твори українських та зарубіжних композиторів - С.Гулака-Артемовського, А. Кос-Антокольського, Р. Гриньківа , А. П’яццолли. Відвідувачі мали можливість познайомитись із рідкісними виданнями опери «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського, науковими працями про нього.