Ви тут: Home
В раю блаженних мук, де на тонких стеблинах
Ростуть, звиваються химерні квіти зла,
Подібні до очей жіночих і звіриних, —
В пекельному раю його душа жила...
ФЕСТИВАЛЬ У ГОЛОСІЇВСЬКОМУ ПІДНЕБЕССІ
У суботу, 22 серпня 2020 року, в затишному і гостинному дворі Музей Максима Рильського відбувся фестиваль Відкриті небеса 2020, на який з’їхалося 27 учасників різного віку з різних міст України та із-за кордону, з них 17 авторів-виконавців пісень та 10 поетів.
МУДРОСТІ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО:
ДО 125-РІЧЧЯ КЛАСИКА ВІДБУЛАСЯ ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ
Онук видатного українського поета Максим Рильський упорядкував збірку поезій, афоризмів, роздумів діда, а завдяки видавництву Саміт-Книга та Департамент суспільних комунікацій КМДА це унікальне видання побачило світ.
«І ти гортаєш споминів листи…»
МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ БОРИСУ ПАТОНУ: «ВСЕ ЦЕ ЗМУСИЛО МЕНЕ ЗВЕРНУТИСЯ ДО ВАС, ШАНОВНИЙ БОРИСЕ ЄВГЕНІЙОВИЧУ, З СЕРДЕЧНИМ ПРОХАННЯМ ВИДІЛИТИ ДЛЯ МУЗЕЮ НЕОБХІДНИЙ АВТОТРАНСПОРТ»
«І ти гортаєш споминів листи…»
МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ: «ДОРОГИЙ МАКСИМСЬКИЙ! ДАЮ ТОБІ ПОРАДИ ЩОДО ЛОВЛІ ЛИНІВ»
ПОЕТИЧНО-МУЗИЧНА ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ
26 липня наш Музей учергове привітав нових гостей. Точніше, і давніх теж, оскільки цього дня відбувся справжній взаємозв’язок поколінь. Про це – нижче.
ДМИТРО ГНАТЮК: «МАКСИМ ТАДЕЙОВИЧ БУВ ПРОТИ ЗАСПІВАНИХ ПІСЕНЬ. ВІН НАГОЛОШУВАВ, ЩО УКРАЇНСЬКИХ ПІСЕНЬ ПОНАД 200 ТИСЯЧ...»
«...Їхали ми вдвох у купе, і незабаром після відходу поїзда з Києва почалася тепла, задушевна розмова. Не хотілося спати, і ніч здалася малою, такою цікавою була ця розмова.
«НЕ КЛИЧТЕ – БІЛЬШ НЕ ЗАСПІВАЄ...»
24 липня 1964 року відійшов у вічність Максим Тадейович Рильський
«ДИВО БЕЗ РАЙСЬКИХ СИРЕН...»
16 липня в затишному саду Музей Максима Рильського відбулася літературно-мистецька акція з нагоди ювілею письменниці Світлани Короненко та презентації її нової поетичної збірки «Замовляння на білоруську мову».
НЕВІДОМИЙ МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ
«СТРАШНИЙ ДВІР»: НАСПРАВДІ НІЧОГО СТРАШНОГО
Польська музика – часта і бажана гостя у нашому Музеї. Про це свідчать численні полоністичні заходи, де звучить не тільки Шопен. Зокрема, це й інший геній – Станіслав Монюшко (1819–1872). Одна з його найвідоміших опер – «Страшний двір» («Straszny dwór», 1865 р.). І Польща, і Білорусь вважають генія своїм. Адже він народився під Мінськом, і дія його опер (у тому числі цієї) відбувається у Білорусі, хоча шляхта й розмовляє (точніше, співає) польською мовою. А ще музику польського генія ставили у Львові.
МАРІЯ ПРИГАРА: «МЕНЕ МАКСИМ ТАДЕЙОВИЧ ПІДТРИМАВ У ТАКІЙ СКРУТІ, З ЯКОЇ БЕЗ ЙОГО ДОПОМОГИ НЕ ЗНАЮ, ЯК БИ Й ВРЯТУВАЛАСЯ»
«Мій вчителю! Мій променю!
Пораднику в журбі!
Я земно в тихім спомині
Вклоняюся тобі»
«…1927 рік. Я щойно приїхала з Одеси, де прожила кілька років та де були надруковані мої перші поезії… Приїхала до Києва – як у воду стрибнула. Невідомо, де жити, невідомо, чи буду десь працювати, щоб мати змогу вчитись, бо в Києві, так само, як в інших містах, ще дається взнаки безробіття.