^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

Літературно-меморіальний Максима Рильського у Києві  був створений у 4 травня 1966 року Постановою Ради міністрів УРСР, у якій зазначалося:  „Прийняти пропозицію Міністерства культури України та Спілки письменників України про створення в м. Києві Державного літературно-меморіального музею М.Т.Рильського в будинку № 7 по вулиці Радянській...”. Відкриття музею відбулося 10 липня 1968.    

ыфвЛітературно-меморіальний музей Максима Рильського знаходиться в історичній місцевості міста Києва у Голосієві.* Вибір місцевості для Максим Тадейовича і його родини був не випадковим. Ще за юнацьких років, проживаючи у 1907-1912 роках в родині композитора Миколи Віталійовича Лисенка (1842-1912), давнього друга батька Тадея Розеславовича (1841-1902), Максим бував у Голосієві маже щоліта, коли родина композитора винаймала дачу у Китаєвській пустині.**  Пізніше, у 30-40-их роках, поет часто  у Голосієві проводив  своє дозвілля з рідними та друзями. І тому після повернення М.Т.Рильського з евакуації, коли виявилося, що в родинному будинку в Ірпіні знаходився фашистський штаб, і було зрозуміло, що жити там  не можливо, відразу виникла думка про новий будинок у Голосієві.

Садиба, площею близько 0,45 га, що розташовувалась на пагорбі над Горіховатським  озером і межувала з Голосієвським лісом, будувалась впродовж шести років ( 1946-1951). Тут останні тринадцять років Максим Тадейович проживав зі своєю великою  сімєю.  У 1952 році у садибі, як подарунок, було побудовано фонтан зі скульптурою („Жінка з дитям”) за проектом відомого українського архітектора  Білостоцького Юхима Ісаковича (1893-1961).

 За допомогою давніх друзів поета – відомого селекціонера-самоука Йосипа Яковича Магомета (1880-1974 ) та академіка Миколи Миколайовича Гришка (1901- 1964) на початку 50-их було посаджено багато фруктових дерев – яблунь, груш, слив, персиків, абрикос, - висаджено кущі бузку і троянд, розбито квітники.            

По смерті поета у липні 1964 року в листі до  Богдана Максимовича давній гімназійний друг Максима Тадейовича, відомий російський мистецтвознавець Олександр Йосипович Дейч(1893-1972)  висловив ідею створення музею саме у Голосієві, „щоб творча спадщина Рильського жила серед нових поколінь і хвилювала їх своєю нев’янучою красою” (серпень 1964).  Незабаром сини поета Георгій(1919-1980) та Богдан (1930-1991) передали державі у дарунок будинок з усіма речами побуту та великою бібліотекою. За клопотанням Спілки письменників України цей дарунок отримав  підтримку Міністерства культури УРСР. Але впродовж року музей ніяк не відкривався. Тоді  внаслідок клопотання  О.Й.Дейча та його дружини Євгенії Кузьмівни до першого секретаря ЦК КП України П.Ю.Шелеста було надіслано листа за підписом відомих і впливових на той час  митців : Миколи Тихонова, Олександра Твардовського, Михайла Ісаковського, Івана Козловського, Миколи Гудзія  та Олександра Дейча.

__________________________________________________________

*Голосіїв -  історична місцевість, що у 18-19 ст. належала Києво-Печерській лаврі. У першій половині  17 ст. Митрополит Петро Могила  заснував у Голосієві монастир.  З 18 ст. закладається лісопарк  –   „посіяний на голому   місці” – звідси походить і назва „Голосіїв”.    

** Китаїв – історична місцевість на півдні Києва (Голосіївський район). Назва походить, вірогідно, від слова тюркського походження, що означає укріплення, мур. З 14 ст. в Китаєві  утворений печерний монастир, так звану Китаївську пустинь. У 1763-67 роках було споруджено в стилі українського бароко Троїцьку церкву за проектом відомого українського будівничого С. Ковніра (1695-1786). Певний час у Китаївській  пустині жив український поет і філософ Г.С.Сковорода (1722-1794).