^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

21 травня 2012 року в Музеї  відбулась презентація спеціального випуску часопису «Всесвіт» (№1-2, 2012), присвяченого сучасній вірменській літературі.

            На презентації були присутні представники вірменської діаспори Києва та культурна громадськість міста  та редакція журналу «Всесвіт».  Вів вечір Уповноважений Посол у Республіці Вірменії 2000-2005 років Божко О.І. На презентації виступали на шеф-редактор «Всесвіту», Лауреат премії М.Рильського Микитенко О.І., куратор вірменського номеру – Дроздовський Д., письменники Кримчук Г. та Цушко С., перекладач Харчук Н. Звучали сучасні та старовинні вірменську пісні у виконанні Асмік Аеревік та Сонни Манукян 

 

Голосіївський мануар

Презентація спеціального випуску часопису «Всесвіт»,

 присвяченого   сучасній   вірменській   літературі    та

500-річчю вірменського книгодрукування

 

Київське вірменське товариство, музей Максима Рильського меморіальний сад музею М. Рильського

 Сценарний план

 

Веде перзентацію – Уповноважений Посол в Республіці Вірменія – письменник, вірменист     

Божко Олександ

Молитва – о.Тер-Ованес

  1. Вступне слово голови  Київського вірменського товариства
  2. Іван Драч – голова товариства «Украина-Вірменія»
  3. ЛюдмилаЗадорожна – вірменист, зав.кафедрой історії української літератури та шевченкознавства.
  4. Олег Микитенко – Лауреат премії ім. Максима Рильського, письменник, шеф-редактор журналу „Всесвіт”
  5. Дмитро Дроздовський – куратор вірменського номеру, мистецтвознавець.
  6. Сергій Цушко – письменник, перекладач, видавець
  7. Кримчук Григорій – письменник
  8. Вікторія Колесник –Директор музею Максима Рильського

Музична частина:  середньовічні та сучасні вірменські пісні  у виконанні  Сонни Манукян та Асмік Аеревік

 

 

20 квітня 2012 року в Київському літературно-меморіальному музеї Максима Рильського відбулося відкриття виставки-семінару «…Несе слова, подібні хлібу й солі…», присвяченої 100-річчю від народження Михайла Панасовича Стельмаха - видатного українського прозаїка,  учня М.Т. Рильського.

На виставці представленні видання творів М.П.Стельмаха, фотографії та листування із М.Т.Рильським.

У відкритті виставки взяла участь дочка письменника Марта Михайлівна Стельмах, директор київської бібліотеки ім. М. Стельмаха - Дрозденко Н. Г., директор музею М.Стельмаха у с. Дяківцях - Голованюк О. В., провідний науковий співробітник музею Рубай Г.Т. Звучав голос письменника,  поезія М.Стельмаха та улюблені музичні твори. 

Куратор виставки – старший науковий співробітник Морітко Т.Л.

«…Несе слова, подібні хлібу й солі…», - це рядки М.Рильського із поезії, присвяченої  Михайлові Стельмахові. Виставка-семінар  покликана розповісти про творчу дружбу М.Стельмаха та М.Рильського.

Текст про М.Р. та М.Ст.

Дочка письменника Марта розповіла про батька, його творчу лабораторію, про шанобливе, синівське ставлення до М.Рильського. Марта Михайлівна передала на виставку рідкісну фотографію М.Рильського та касету із голосом М.Стельмаха.

Директор київської бібліотеки ім. М. Стельмаха - Дрозденко Н. Г. розповіла про видання творів М.Стельмаха. Творчість  лауреата Шевченківської премії, М.Стельмаха сьогодні мало вивчається і ще менше видається. Романи-епопеї «Хліб і сіль», «Кров людська…», повість «Над Черемошем» - твори, гідні перевидання і нового прочитання.

Директор музею М.Стельмаха у с. Дяківцях - Голованюк О. В. розповіла про історію створення музею, його сучасне життя і підготовку до 100-річного ювілею, що відбудеться   26 травня 2012.

Старший науковий співробітник Морітко Т.Л. розказала про матеріали  виставки, особливий інтерес серед яких – листи М.Стельмаха, із яких постають тонкі людські стосунки двох митців.  

Своїми спогадами про М.Стельмах і його роботу в Інституті мистецтвознавства поділилась Рубай Г.Т.

Поезія «Дощ», присвячена  М.Стельмахові  прозвучала у виконанні науковця музею  Лиманського В.І.

Музична програма виставки була представлена улюбленими композиторами М.Стельмаха.  У виконанні Катерини Андрієць- учениці музичної школи №38, прозвучали «Вечірня мелодія» К. Стеценка та «Прелюдія» І. Берковича. Валерія Чорноус зіграла «Меланхолійний вальс»  М. Лисенка та «Канон» Л. Ревуцького.

Відкриття виставки закінчилося переглядом фільму «Хліб і сіль», знятого на кіностудії ім. О. Довженка за романом М. Стельмаха режисером Т.Коханом у 1961 році.

 

19 березня 2012 року виповнилося 117 років від дня народження Максима Тадейовича Рильського.

У цей день  о 12.00 відбулося традиційне зібрання шанувальників творчості поета у Національному парку ім. М. Т.Рильського  біля пам’ятника Поетові. Відкрила зібрання  директор  музею  Колесник В. Л.  Виступали Лауреат премії М.Рильського,   Голова Конгресу літераторів України  Борщевський С. Ю., Голова творчого об’єднання перекладачів Національної Спілки письменників України Ткаченко С.І., доктор мистецтвознавства, провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського Руда Т. П.

 Поезії Максима Рильського звучали у виконанні Василя Білоцерківця, учнів голосіївської школи № 108  та школи № 7 ім. М.Рильського.

 

 28 червня 2012 виповнилось 300 років від дня народження Жан-Жака Руссо(1712-1778) - видатного французького філософа-просвітителя, письменника який зіграв велику роль в ідеологічній підготовці Французької буржуазної революції ХVIII століття.

З нагоди ювілею письменника в музеї Максима Рильського 22 червня була відкрита виставка: «Ти зимний був митець, глибокий та учений », де представлені вітчизняні та зарубіжні видання творів письменник з меморіальної бібліотеки музею  та Національної історичної бібліотеки.

Виставка відкрита з 22 червня по 28 липня

 

15 вересня 2012 року в музеї відбулась традиційна  43-тя  «Голосіївська осінь»: «Білоруської пісні владар», присвячена україно-білоруським культурним зв’язкам.

Під час мистецького свята відбулось відкриття виставки « За зброю взявши дух», присвяченої 130-річчю від дня народження Якуба Коласа (1882-1956) та Янки Купали (1882-1942). В «Голосіївській осені»-2012 взяли участь Радник Надзвичайного і Повноважного Посла республіки Білорусь в Україні, українські перекладачі білоруської літератури, нащадки Якуба Коласа та Максима Рильського, українські вчені-білорусисти. Українські школярі читали білоруську поезію та співали білоруські пісні.          

 В Україні найдавнішою і найпрестижнішою премією в галузі художнього перекладу є премія ім. Максима Рильського (з 1972 р.). Сам поет перекладав із 17 мов світу, товаришував і листувався  із багатьма зарубіжними письменниками, багато років очолював «Всеслов’янський комітет». Тому з 2009 року «Голосіївська осінь» проходить під гаслом «Мистецтво перекладу» і присвячена українським перекладачам та культурним  з іншими країнами світу. Так, 2009 рік «Голосівська осінь» була присвячена  знаковим постатям в творчості М.Рильського - Олександру Пушкіну та Юліушу Словацькому, 2010-  Аветіку Ісаакяну та Егіше Чаренцу, а, отже, вірменській культурі та взаємовпливам двох культур.  2011 рік був присвячений  французьким перекладам.  

 У 2012 році культурна громадськість Білорусі та України відзначає 130-річчя від дні народження класиків білоруської літератури Янки Купали та  Якуба Коласа.

« Я мав щастя дружити з незабутнім Янкою Купалою. Щирі відносини з Якубом Коласом – гордість моя», - так писав  Максим Рильський про своїх білоруських побратимів.

«Голосіївська осінь»-2012 своїм гаслом взяла рядки із поезії Янки Купали і присвячена білорусько-українським літературним взаєминам, які тісно пов’язані між собою не одне століття.

Розпочалась «Голосіївська осінь» відкриттям виставки «За зброю взявши дух…», що присвячена 130-річчю від дня народження Янцки Купали та Якуба Коласа.   На виставці представлені  світлини, рукописи і рідкісні  видання  української білорусистики із музейної колекції.

Відкрив «Голосівську осінь» - Радник Надзвичайного та Повноважного Посла Республіки Білорусь Ястребов Олексій Володимирович, який зачитав вітального листа від Надзвичайного та Повноважного Посла Республіки БілорусьВеличка Валентина Володимировича.

Родзинкою свята стала зустріч нащадків Якуба Коласа та Максима Рильського. Так, на «Голосіївській осені» виступали онука Якуба Коласа (Міцкевич Костянтин)  – Міцкевич Василина Валеріївна та онук Максима Рильського – Рильський Максим Георгійович.  

Літературна частина «Голосіїської осені»була  представлена українськими перекладачами сучасної білоруської прози та поезії: Лауреат премії ім. Максима Рильського, голова Конгресу літераторів України – Борщевський Сергій,  Лауреат премії ім. Б.Нечерди, професор Анатолій Мойсієнко,  Сергій Цушко та  Наталка Позняк.

  Українська білорусистика представлена Ценром білоруської мови та культури при Національному університеті ім. Тараса Шевченка в особі  кандидата філологічних наук, доцента  Шостак Надії.

Серед громадських організацій білоруської діаспори в Києві існує культурне товариство «Білорусь».   Тому на святі були  присутні  голова  товариства Пилипенко Михайло Корнійович та Лайшев Петро Володимирович.

Зворушливо і артистично виступали діти спеціалізованої школи №202 (керівник Нестерня Валентина Кузьмівна), які читали поезії білоруською мовою Янки Купали, Якуба Коласа та Максима Танка, українські переклади білоруських класиків М.Терещенка, М.Рильського, М.Бажана, А.Малишка, А.Мойсієнка. Звучали  білоруські пісні: «Купалинка» та «Бєловєжская пуща».

Концертна програма «Голосіївської осені» була представлена виступом Народного артиста України, професора, соліста Національної опери України Коваля Миколи Олексійовича. Прозвучали українські та білоруські народні пісні:

 «Дивлюсь я на небо», «Нєман» ( уз.Соколовського,сл.нар.(білор.),«Якби мені не тиночки…», Пісня бобиля Мікіти із оперм М.Турінкова «Квітка щастя»(білор.м.),« Там, де Ятрань круто в’ється…», «Сумныя берези..»( сл.. Якуба Коласа, муз.- нар.). 

 

13 січня 2012 року відбулася  відкриття  виставки-семінару «Велемудрі книги». На виставці, яка експонується в меморіальному кабінеті,  представлені унікальні  факсимільні видання «Пересопницького Євангелія» ( Київ, видавництво  «АДЕФ», 2010)  та «Патерика Петра Могили» ( Мюнхен, 1998 р.) . Виставка-семінар проходитиме в  інтерактивній формі, що дає можливість не тільки  побачити видання, але й погортати  їх в атмосфері кабінетної тиші  інших «велемудрих книг», задавати питання.

«Пересопницьке Євангеліє» та  «Патерика Петра Могили» - є сакральними для української культури. «Пересопницьке Євангеліє» - книга, з якою пов’язана рукописна традиція книгодрукування та книжкової графіки. Сьогодні оригінальне  «Пересопницьке Євангеліє»  є законотворчим під час інаугурації Президента Ураїни.

«Патерик Петра Могили» – це, по-суті, перша друкована українська книга, що являє собою збірник богослужбових законів для священнослужителів.

Обидві книги є складовою частиною як історії української державності, так і формування сучасної української мови.

 Учасники семінару мали можливість погортати книжки і спробувати почитати текст, написаний старослов’янською мовою.

  «Велемудрі книги» - це новий музейний проект, який ставить собі за мету  показати книгу – не тільки як носія інформації, але як мистецтво, як артефакт світової історії загалом та української, зокрема.   

 9 липня   в музеї відкрилась виставка «Чолом великому трудівникові», що  присвячена 90-річчю від дня народження  Петра  Пилиповича   Остапенка (1922-2010) -  українського  радянського  скульптора,   члена  Спілки   художників     УРСР (1976), заслуженого  художника   УРСР (1976), автора ряду  пам’ятників  Максима Рильського: в Національному Голосіївському парку ім. М.Рильського, на Байковому цвинтарі, в с. Романівка, біля музею Родини Рильських.    

На відкритті виставки була присутня  дочка скульптора – Остапенко Т.П., онук М.Рильського – Рильський М.Г., заслужений скульптор України Стукалов О.,заступник Голосіївської райдержадміністрації Жук П.П. та   інші шанувальники творчості митця.

Витсавка триватиме до 10 серпня.                                                                                                                          

Виставка «Чолом великому трудівникові» присвячена -90-річчю від дня народження  Петра  Пилиповича   Остапенка (1922-2010) – відомого українського скульптора, який багато років поспіль опікувався музеєм і, навіть, з 2005 року входив до Наглядової ради музею. 

 Народився  Остапенко Петро Пилипович 7 липня 1922 р. в селі Лозовики Попільнянського  району Житомирської області в бухгалтерській  сім’ї.  Щоправда, в паспорті стоїть друга дата - 9 липня. Як згадував сам Петро Пилипович, «мама не захотіла називати мене Іваном (дуже поширеним в ті роки ім’ям) і попросила священика записати Петром» ( оскільки 12 липня - день Петра і Павла). В сім’ї виховувалось шестеро дітей.

 В ранньому віці починає робити перші скульптури звірів і птахів, оскільки в сільському  кар’єрі було багато білої глини. В 16 років Петро Пилипович вступив до Київського фабрично-заводського училища при вагоноремонтному заводі, де незабаром став слюсарем 5 розряду. Згодом  навчався в Київському медичному училищі,  у Васильківському авіа-технічному училищі (яке в час війни виїхало на Урал, де він працював інструктором по конструкціях авіаційних двигунів).

В суворі дні війни Петро Пилипович зустрів своє кохання – Любов Іванівну Рильську – племінницю М.Т.Рильського та дочку старшого брата Івана. Л.І. Рильська на той час жила в родині поета, оскільки була сиротою ( 1926 році померла мама, а в 1933- тато) і працювала медсестрою у військовому госпіталі в Уфі. В 1944 р. одружились. Виростили дочку і двох внуків, прожили в мирі і злагоді більше шістдесяти років.

По війні Петро Остапенко мав працювати в інститут чорної механіки,  але доля його звела з  художницею Євгенією Дмитрієвою, яка побачила  декілька етюдів і зацікавилась ними: « Художником будете!». За рекомендацією Дмитрієвої Є. починає працювати  помічником в акдеміка Є. Білостоцького та Є. Фрідмана.

З 1960 року розпочинається творчий шлях Остапенка-скульптора:  в співавторстві  Є. Білостоцьким буде  створено монументальний пам’ятник у - К. Марксу і Ф. Енгельсу.

ОстапенкоП. П. є одним із найпопулярніших художників монументальної скульптури і скульптурного портрета. Ним було створено більш 20-ти пам’ятників видатним громадським і політичним діячам України і країн СНГ. Більше 30-ти художніх творів експонується в різних  музеях України.

В творчій співдружності з Богданом Рильським створював літературно-меморіальий музей Максима Рильського в Києві, за що  був нагороджений Почесною грамотою Міністерства культури України.

Серед робіт скульптора – пам’ятники: Т. Г. Шевченку в м. Звенигородці (Черкас. обл.,1964), М. Т. Рильському в Голосіївському парку  (2003), погруддя: А. Міцкевичу в Гурзуфі, П. Чайковському в Києві, К. Брюллову в Каневі, М.Рильському – в с.Романівка; надгробки : балерини Л. Герасимчук (1960), М. Рильському (1969 р. у співав.); меморіальні дошки: З. Гайдай, А. Мурашко, М. Рильському в Києві.

Чимало скульптурних робіт Петра Пилиповича присвячено героям Великої Вітчизняної війни.

В співдружності із заслуженим архітектором Олегом Стукаловим створили бронзовий пам’ятник Максиму Тадейовичу Рильському, який установлено в Голосіївському парку в 2003 р.

Багато років Остапенко працював над створенням скульптурного образу Тадея Рильського.

Петро Остапенко - учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни. Був відзначений державними нагородами - медаллю «За победу над Германией в Великой Отечественной войне І941-1945 гг.», орденом «Отечественной войны ІІ ступени», медаллю Головнокомандуючого військовими силами СССР Жукова, медаллю «Ветеран праці». Прізвище його занесено в Українську Радянську енциклопедію.