^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

За свідченням художника М.В.Нестерова, який писав портрет письменника 1907 р. , Л.М. Толстой відвідав Києво-Печерську лавру.
12Київські враження відображено у праці «Дослідження догматичного богослов'я».
Перебуваючи у Києві , письменник зупинявся у сестри своєї дружини Т.А. Кузьминської в будинку на вул. Шулявській,9 (нині вулиця Льва Толстого)
У 1884 p. Толстой відвідав Чернігів, гостював у художника М. Ге на хуторі Іванівському.
Ці подорожі викликали глибоке зацікавлення письменника українською культурою, насамперед, українською народною творчістю. У його бібліотеці містилося чимало публікацій з цієї царини. Про те, що він їх уважно читав, свідчать власноручні позначки. Серед фольклорних українських публікацій в особистій бібліотеці Толстого збереглися: "Записки о Южной Руси" (том 2) П. Куліша, "Путеводитель по Киеву" Н. Чернишова, "Малорусские народные предания и рассказы" М.Драгоманова та інші. Відомо, що Толстой знав поезію Т. Шевченка, особливо високо цінував його «Наймичку». Йому було близьке вчення українського філософа Г. Сковороди, про якого він сказав: "У його світогляді багато надзвичайно близького мені. Я тільки оце недавно його ще раз перечитав. Мені хочеться написати про нього. І я це зроблю. Його біографія, мабуть, ще краща за його твори, але які гарні його твори! " . Мистецька спадщина і доля Г.С.Сковороди справді знайшли свій відбиток у творчості Л.М.Толстого – це перша педагогічна праця "О воспитании", ядром якої є педагогіка Г.Сковороди, й нарис "Г.С.Сковорода».
Лев Миколайович був особисто знайомий і листувався з Марком Вовчком. З українською письменницею він познайомився в Парижі в1861 році. Організовуючи навчання селянських дітей, запрошував Марію Вілінську (М.Вовчка) до співпраці у проекті журналу для народу і листувався з нею з цього приводу, хоч і критично ставився до її творів з огляду на їхнє революційно-демократичне спрямовування. Разом з І. Карпенком-Карим у Л.Толстого побувала і М.Заньковецька. Він показав їй 21свій кабінет, свої позацензурні надруковані за кордоном твори. Знаючи,що Марії Костянтинівні пропонують перейти на російську сцену, Толстой не радив їй цього робити. Відомо, що в музеї Л.Толстого зберігається хустина М.Заньковецької, в якій вона виконувала роль Олени у п’єсі «Глитай, або ж Павук» під час гастролей театру Марка Кропив¬ницького. Письменник був вражений грою актриси і попросив подарувати хустину, яку Олена – Заньковецька зриває з голови в сцені божевілля.
1886 р. в зібранні творів Л.Толстого була надрукована драма «Влада темряви», що вийшла наступного року окремою книжкою. Під враженням цієї знаменитої драми М. Кропивницький написав п’єси «Дві сім”ї» (1888) і «Зайдиголова»(1893). Л.М.Толстой щиро цікавився й українськими народними танцями та піснями. У 1906 році Ясну Поляну відвідали українські студенти, яким господар проникливо сказав: "Щасливі ви, що народилися серед народу з такою багатою душею, народу, що вміє відчувати свої радощі і так чудово виливати свої думки, свої мрії, свої почуття заповітні. Хто має таку пісню, тому нічого боятися за своє майбутнє. Його час не за горами. Вірите чи ні, що жодного народу простих пісень я не люблю так, як вашого. Під їхню музику я душею спочиваю. Стільки в них краси і грації, стільки дужого, молодого почуття і сили! " ("Рада", 28.08. 1908 року).
Про Толстого як про великого майстра слова писали Леся Українка, В. Стефаник, О. Кобилянська. А от Іван Франко поклав початок вивченню творчості Толстого в Україні. В 1890-і роки він пише статті "Толстой про голод у Росії", "Толстой і земство", "Лев Толстой". Вірш І.Франка «П’ятниця» (1892) з епіграфом : «Присвячую великому писателеві руської землі гр. Л. Толстому», написаний у зв’язку з появою оповідання Толстого «Кающийся грешник» .


В родині Рильських шанували творчість великого російського письменника.
Тадей Рильський, оселившись в Романівці, відкрив і утримував своїм коштом школу для селянських дітей, в якій наслідував методику Яснополянської школи Л. Толстого. В своїх листах до Б.Познанського у 1902 році Т.Рильський згадував ім’я письменника, цікавлячись його здоров’ям. Відомо із спогадів М.Рильського, що Меланія Федорівна – мама поета, дуже любила роман «Анна Каренина».
21За радянських часів Ясну Поляну відвідувало понад сто тисяч людей з усіх країн світу. Письменники , літературознавці ,критики надсилають до бібліотеки музею свої твори. Українські письменники традиційно відвідують Ясну Поляну і бага з них присвятили Толстому власні твори.
Так, з вірша М.Т.Рильського « Кучерська в Ясній Поляні » постає перед нами образ Толстого - письменника і людини:

Тяжкої ночі, перед сивим ранком, Він ,згорблений,мовчущий ,ніби тінь,
В холоднім листопадовім повітрі, Що склом своїм кололо хворе серце,
Постукав у віконце кучерської
І наказав—наказ в житті останній !- Щоб коней потихеньку запрягли В родинну бричку…
То була хвилина,
Коли з самим собою розірвав… …..Щоб рушити бродягою незнаним - Куди ? Чи добре те він розумів ? Трясуча бричка ,бризки з-під колес, Дух поту кінського ,бліде світання, І станція , і поїзд залізний , Людські розмови ,нібито крізь воду, Обійми ненависної гарячки-- І смерть….. Худорлява та рука. Що стукала в віконце кучерської, Постукала у всі живі серця І розбудила світлу в них тривогу,--- І став він перед людськості судом , Як перед власним би стояв сумлінням, І зважив суд усі його діла , Усі його пориви і провини , І вирок виніс мертвому : безсмертя.
В іншому вірші , що називається «Ясна Поляна », Максим Рильський змальовує образ Толстого на тлі яснополянської природи. Ти віриш :ці берези та ялини У пам’яті безмовній зберегли Його ходу і погляд ястрорубий З - під сивих брів. Ці тіні , що лягли Мережкою вздовж давньої алеї , Цей вічний подих лісової мли, Ця пташка ,що з гущавини своєї Дзвенить одноманітно ,як струна , А інша десь ладнається до неї, Ця строга ,довга , чиста тишина -- Все повне ним…. ….Яка глибінь , який безмежний шир , Як розкрилилися народні сили. В тих образах ,що в свій всевладний вир Серця і покоління захопили !-- Мовчать дерева ,не дрижить трава , В спокої найпростішої могили Його з е л е н а п а л и ч к а жива!
М.Рильський подарував музею-садибі Ясна Поляна збірку своїх віршів «Сад над морем» . Про перебування в Ясній Поляні (друга половина серпня 1954 р.) М.Т Рильський в листі до А.А. Сахалтуєва 6 липня 1962 р. писав: «Про ставлення моє до Толстого можу сказати , що не лише вважаю його одним з найгеніальніших письменників світу ,але й люблю його творчість глибокою особистою любов’ю». Закінчуючи статтю «Перечитуючи Толстого», М.Рильський наголошує : «Ніколи не забуду я дня, коли відвідав з товаришами Ясну Поляну. Все дихає там Львом Толстим, як усе дихає в Михайлівському Пушкіним , у Каневі Шевченком , у Новогрудку Міцкевичем, здається,що саме там,серед тих тінистих дерев, саме в селі, що має таку чудову назву і з яким пов’язане майже все життя Толстого аж до останнього від’ їзду його з «кучерської» ,що стало історичною пам ‘яткою , - саме там міг вирости гігантський дуб, який розкинув гілки на весь світ - геніальна творчість Льва Толстого».
На честь геніального письменника в Києві названо вулицю і площу. На будинку що, на розі пл. Л.Толстого і однойменної вулиці ,встановлено пам’ ятну дошку на честь 150-річчя з дня його народження (бронза ; скульп.Н.М.Дерегус. арх. К.О .Сидоров ; відкрито 1979 р.).
Переклади творів та статей Л.М.Толстого повною мірою стали органічною частиною скарбниці української культури. У XIX ст. переклади творів Толстого українською мовою виходили переважно в Західній Україні. -1894 р., Львів. Трилогія Л.Толстого "Дитинство. Отроцтво. Юність" під назвою "Дитячий ,хлоп'ячий і молодечний вік"; -1895 р,. Галичина. Брошури українською мовою :"Микола Палкін" в пер. В.Симоновича і "Два старці " в пер.М.Павлика;. -1901 р. роман "Воскресіння" (тритомне видання під назвою : "Відроженє" накладом Украінсько-руськоі видавничоі спілки). Роман у трьох томах переклав Василь Симонович. Переклад з'явився за безпосередньої участі І.Франка; -1901 р. Руським педагогічним товариством були опубліковані толстовські "Казки" ("Божа сила " ,"Казка про Івана-дурня…" і "Бог правду бачить…"); -1903 р. переклад "Смерть Івана Ілліча" ,виконаний В.Гнатюком; -1905 р. переклад статті «Одумайтесь»; -1905 р. в Чернівцях" опубліковано «Народні оповідання"; -1906 р. Українсько-руська видавнича спілка, в діяльності якої брав активну участь І.Франко, надрукувала повість «Козаки» в перекладі - В Чернігові Б.Грінченко видав "Кавказького бранця", назвавши цей твір "Чорноморці в неволі". - У 1958 р. український варіант" Війни і миру"(дванадцятитомне видання) підготував відомий вітчизняний перекладач Олекса Леонардович Кундзіч (1904-1964). Здійснений ним переклад «Війни і миру » М. Рильський назвав літературним подвигом. -1960 р. вийшло друком 12-томне зібрання творів Льва Толстого українською мовою; -п'єса "Живой труп» в перекладі лауреата премії ім.М.Рильського (1979 р.) Бориса Тена(1897-1983).
Праці українських вчених, присвячені темі "Лев Толстой і українська література": - дослідження Ніни Крутікової-cтаття «Лев Толстой і українська література» ; журнал «Вопросы литературы» №-6 1958 р. ; – праця академіка М. Возняка "Іван Франко - популяризатор передової російської літератури" ( вид. АН УРСР, Київ, 1953);
-публікація Д. Іофанова "Іван Франко про Л. Толстого" ("Вісник АН УРСР", 1953, N9);
- В. Войтушенко "І. Франко і Л. Толстой" ("Наукові записки Київського педінституту імені Горького", т. XXІІ, 1956); - А. Недзвідський "Толстой і Україна" ; - А.А.Сахалтуєв . «Л.М.Толстой і українська література» К.: «Держвидав худ. літератури»1963 р.; - Т.Рєзніченко «До питання про зв”язок Л.Толстого з Україною» (Радянське літературознавство,1960 ,№-6); - Ольга Кобилянська. Стаття «Про Толстого» 1930 р. ; - бібліографічний покажчик «Л.М.Толстой і українська література» (склала Є.М. Лазеба). 1967 р.; - А.Кундзич «О переводах призведений Л.Н.Толстого на украинский язык» (Дружба народов. 1953 г. №-5); - М.Гудзій «Лев Толстой» .К.:«Держлітвидав України» 1950 р.; - - Дорошенко В.В., Дроздовський «Лев Толстой в українських перекладах»1927 р.