^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

 

Юрій  Сергійович Мейтус народився в єврейській сім’ї, в родині відомого лікаря у місті Єлисаветграді  28 січня (15 січня за старим стилем) 1903 року. За свій творчий доробок був відзначений  державним визнанням  : заслужений діяч мистецтв Туркменської РСР (1944) та Української РСР (1948), лауреат Державної премії СРСР (1951), народний артист УРСР (1973), лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (1996).

ывпаОтримавши початкову музичну освіту в рідному Єлисаветграді, а згодом  і в  Харківському  музично-драматичного інституту, молодий композитор  перші свої твори, романси та балади, писав на вірші відомих поетів-символістів Міри Лохвицької та Ігоря Северяніна. Знайомство з режисером Лесем Курбасом- керівником театру «Березіль» викличе до життя  написання   музики до 13 вистав, створених у Харкові режисером: «Пролог» , «Октябрьское обозрение», «Алло, на волне 477», «Мина Мазайло» та «Народний Малахій» за М. Кулішем, «Диктатура» І. Микитенка, «Заповіт пана Ралки» В. Цимбала, «Чотири Чемберлена» та «Тетнулд» Ш. Дадіані, «Хазяїн» І. Карпенка-Карого.  Робота в Харківському театрі приносить визнання і  дає можливість працювати незабаром  у Москві над постановками МХАТ-у та Московського драматичного театру. Творчий діапазон Мейтуса охоплює роботу над музикою до фільмів («Стара фортеця» (режисер М. Белінський), «Кондуїт» (Б. Шелонцев), «Іван» у співавторстві з Б. Лятошинським ( реж. О. Довженко)) сучасної естрадної музики ( його твори включає до свого репертуару К. Шульженко), вокальної музики. Близько 300 романсів створено композитором на слова Лесі Українки, І. Франка, Т. Шевченка, В. Сосюри, А. Малишка, П. Тичини, Д. Павличка, О. Пушкіна та інших. Багато інструментальних та хорових творів написано для дітей. Перебуваючи в евакуації, Мейтус  працює над  створенням туркменської національної опери («Абадан», «Лейлі і Меджнун», «Махтумкулі»).  Дружба з Гнатом Хоткевичем – відомим письменником і бандуристом підштовхнула до обробок українських народних пісень.

ываЗ Максимом Рильським  Юлій Мейтус познайомився, вірогідно,  не раніше 1944 року. Саме в цей час композитор переїжджає до в Києва.  Спільно митці працюють над оперою «Украдене щастя» (1961), створюють  романси «В тумані морському зникає твій спів» та «Весна людськості» та пісні « За мир»,« Дві оди партії» (сл. О. Досталя в пер. М.Рильського), «Пісня про Леніна» (сл. Вс.Рождественського в пер. М.Рильського). Максим Рильський здійснить переклад лібрето опери Ю.Мейтуса « Північні зорі». 

Ю.Мейтус товаришував і з сином поета – Богданом Рильським, про що свідчить лист від композитора з подякою за привітання із 80-річчям.

На одному із видань своїх творів, подарованих музею, Ю.Мейтус напише: « Музею Максима Рыльского, поэзия котрого всегда будет вдохновлять композиторов» …