^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

 

віаіУ 1935 році у Київській опері – Державному академічному театрі опери і балету УРСР було розпочато  оновлення опери «Запорожець за Дунаєм». Будучи за своїм жанром комічною оперою типу давніх італійських та французьких, на великій оперній сцені у ХХ столітті вона потребувала доопрацювання і в літературній і в музичній частині. В українських трупах М.Кропивницького та П. Саксаганського уже робились спроби розширити та збагатити цей  твір. У 1835 році до оновлення опери було залучено композитора та диригента Йориша  В.Я., режисера-постановника Манзія В.Д. та Рильського М.Т.  В літературній частині  опери було знищено двомовність – всі партії виконувались тільки українською мовою ( раніше султан та імам співали російською), зберігши характер мови і драматургічні прийоми Артемовського. Щоб зарадити примітивізмові композиції, було добавлено акт і нові вокальні партії. Композитор Йориш В.Я. здійснив оркестровку опери, зберігши скрізь мелодику Артемовського. Для нових вокальних партій композитор доповнив уривками народних пісень Мусоргського, Толстякова, Лисенка та Козицького, гопак із опери «Катерина» Аркаса. До літературного редагування лібретто М.Рильський звертатиметься і у 1951 році, про що свідчить збережений у фондах музею машинопис  клавіру опери із правками Рильського. фівфіТворчості композитора М. Рильський присвятив статтю «Семен Гулак-Артемовський» (1954). «…Сміливо можна сказати, що предтечею людей, які поклали уперш підвалини українського народного театру, предтечами Кропивницького, Саксаганського, Заньковецької, Садовського, - були великий Щепкін…і Семен Артемовський », - пише М.Рильський в цій статті.

віаВ меморіальній бібліотеці музею зберігається книга відомого музикознавця та композитора Л. С. Кауфмана (1907-1973) «С.С.Гулак-Артемовський» (Київ,1962)-  єдина до сьогодні монографія про життя і творчість композитора і співака. «Ревному захисникові творчості С.С.Гулака-Артемовського…» - такі слова читаємо у дарчому написі автора до Максима Рильського.