^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

6 листопада

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

 

 

Уже третій рік поспіль в музеї відзначається День української  мови та писемності. Традиційно в цей день творча студентська молодь зустрічається із відомими письменниками.

Цього разу,6 листопада, напередодні Дня української писемності та мови, в нашому музеї відбулась зустріч з відомим українським поетом, Героєм України Дмитром Павличком. 

Глибоко символічним було й те, що 85-літній майстер слова був першим головою Товариства української мови ім.Т.Шевченка, що зародилося ще в УРСР у 90-их роках.

З привітанням до Дмитра Васильовича звернувся т.в.о. голови Голосіївської держадміністрації Андрій Мельничук. Очільник найбільшого в Києві району вручив Подяки: легендарному поету Д.Павличку і колективу літературно-меморіального музею М.Рильського.

 Після цієї короткої офіційної частини розпочалося найцікавіше, адже Дмитро Васильович, окрім багатьох інших талантів, володіє неперевершеним даром оповідача. 

Окинувши гострим поглядом досвідченого ловчого птаха  авдиторію, Павличко запитав, перед ким має честь виступати. Коли ж дізнався, що на вечорі присутні студенти вишів Голосіївського району та консерваторії ім.П.Чайковського, то абсолютно точно вибрав і тональність розмови, і її тематику. 

Пристрасна і навдивовижу захоплююча розповідь поета про свої твори, життя і зустрічі з Максимом Рильським не залишила нікого байдужим. Поет розповів про перші свої відвідини за рекомендацією А.Малишка голосіївського будинку у 1954 році, коли він приніс із собою  теку з власними віршами. 25-річний молодий львівський автор хвилювався, адже ще в школі вчив Рильського, знав, що його першу збірку схвально привітала Леся Українка, що змалечку він був знайомий з батьковим другом Іваном Франком. Але був зворушений теплим доброзичливим прийомом, подальшою батьківською опікою і мудрими порадами старшого побратима по перу!Саме Максим Тадейович спонукав Д.В.Павличка до перекладацької діяльності (нині поет є лауреатом премії ім. М.Рильського).

Молода аудиторія довідалась  про історію відомого сонета  Д.Павличка «Коли помер кривавий Торквемада»(збірка «Правда кличе»), про гру на роялі М.Рильського  і спів дуетом   «Козак від’їжджає, а дівчина плаче», про доленосну фразу «Ми в неволі – переживіть це…».

 Захоплюючі розповіді Дмитра Васильовича переривали лише музичні виступи студентів Національної консерваторії Оксани Палінської (сопрано), Інни Шворак (контральто) та Павла Лисого (фортепіано). Акапельне виконання Юлією Порохівнею «Два кольори» підхопив весь зал і навіть автор і його дружина Богдана…  

 Ну і, як годиться, того вечора звучало багато поезії. Читав свої нові вірші і Дмитро Васильович, і молоді поети: Сергій Гуща, студент Київського національного лінгвістичного університету, Богдана Перепеляк, студентка академії Служби безпеки України, Альона Гончар, студентка Національного університету харчових технологій та інші.

 Впродовж вечора Дмитро Васильович відповідав на питання гостей музею. На завершення вечора всі бажаючі мали можливість отримати автограф визнаного метра поезії.