^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

18 квітня

Рейтинг користувача:  / 1
ГіршийКращий 

 

На семінарі, що проходив у музичній вітальні музею директор музею Колесник В.Л. розповіла про історію українських перекладів великого англійського поета. Прослідкувала зв'язок із творчістю Тарас Шевченка, чиє 200-річчя відзначає у 2014 році вся українська і світова громадськість. Знайомство Т.Шевченка з англійським чорношкірим актором, що грав Отелло та Ліра спонукало до появи олівцевого портрету актора та  «Короля Ліра».

Український театр  долучився до вітової шекспіріани.  Так, до золотого фонду українського театру ввійшло кілька постановок шекспірівських творів – «Отелло» в театрі ім. Заньковецької (1926, режисер Панас Саксаганський), «Сон літньої ночі» в Київському театрі ім. Франка (1927, Гнат Юра), «Макбет» у Донецькому театрі ім. Артема (1938, Василь Василько). Цьогоріч у Молодому театрі здійснена постановка «Гамлета» у перекладі Ю.Андруховича.  

Завідувач фондів Більдюг І.І. звернула увагу на видання представлені на виставці-семінарі, серед яких – видання  Брокгауза-Єфрона  1903 року із розкішними художніми роботами. Саме це видання зафіксувало неабиякий інтерес в Російській імперії до творчості Шекспіра, саме через це видання й українські читачі мали можливість познайомитись із творами великого англійця.  Це видання  під  редагуванням  відомого бібліографа, історика літератури Семена Афанасійовича Венгерова (1855-1920) є по сьогодні  одним із кращих не тільки в  Росії, але в Україні, можлив, навіть і в усій Європі.  Народившись у Полтаві, Венгеров став одним із провідних літературних критиків свого часу. Саме йому належить теорія розуміння російської літератури, де провідною є   тема спокутування і каяття, «туга за подвигом», «потреба самопожертви» та проповіді ідей. Венгеров вважав, що соціальний чинник творців літератури : дворянин, що кається та  непривілейований інтелігент накладає свій відбиток на психо-ідеологію літератури. Відкидав класовий характер російської літератури. Венгеров був першим директором Російської книжкової палати, створив Пушкінські семінари. Видання Брокгауза-Єфрона  у п’яти томах проілюстроване розкішними гравюрами, які не втрачають цінності і сьогодні. Цінність видання підсилюється наявністю олівцевих правок Максима Рильського у 2 і 3 томах.

Н.М.Пазяк розповіла про історію видання творів Шекспіра у трьох томах у видавництві Дніпро у 1964 році, коли вперше були надруковані переклади репресованої І. Стешенко – дочки  драматурга, перекладача М.Старицького.  

Відвідувачі могли протягом вечора читати українські та російські  переклади сонетів Шекспіра і порівнювати їх.  Намагались також долучитись і до «світової» філологічної проблеми: хто він, отой Шекспір? Революціонер в літературі? Геній без перебільшення?

Містифікація? Про різні точки зору щодо авторства «Шекспірових творів» розповіла студентка філологічного факультету університету ім. Т.Шевченка Зубарєва О.

Втім, головним є те, твори Шекспіра - збереглися. Що вони вражаюче вплинули на розвиток європейської (і не тільки європейської) літератури.  Сьогодні ми можемо читати й перечитувати ці твори мовою оригіналу або ж в українських перекладах.

            Виставку –семінар доповнили твори композиторів-романтків  Шопена, Шуберта, Ліста… І хоча музика романтизму і твори Шекспіра не співпали у часі, але емоційно-образний збіг очевидний… Музика звучала у виконанні талановитих студентів Консерваторії Наталії Шостак та Вадима Мокрицького.

 

Доба Шекспіра в Україні почалася лише з середині ХІХ століття (через 200 років після сперті митця!). Першими перекладачами були М. Костомаров, Ю. Федькович, І. Франко, М. Старицький, П. Куліш, Леся Українка та інші. Вочевидь українських дослідників цікавили перш за все драматичні твори англійця (всього Шекспір написав 38 п'єс), а саме "Гамлет", "Макбет", "Юлій Цезар", "Король Лір"тощо. Сонети (всього їх 154) активно перекладали пізніше, в ХХ столітті: І. Франко, Д. Паламарчук, Д. Павличко. Визначними перекладачами Шекспіра в ХХ столітті були І. Стешенко, М. Лукаш, М. Бажан, М. Рильський, Ю. Клен, Г. Кочур. Кожен дослідник мав своє бачення Шекспіра і свою методику, навіть філософію перекладу.

 

Наші літературні посиденьки не обмежилися історичними довідками та балачками. Ірина Іванівна (прізвище?) презентувала виставку книжкових видань Шекспіра, серед яких були справжні букіністичні скарби (ви можете побачити і навіть погортати їх, відвідавши наш музей). Надія Михайлівна (прізвище?) поділилася власними спогадами про спілкування з перекладачами (....), а також зачитала емоційні уривки з "Короля Ліра". Решта гостей долучилися до декламування сонетів

 

Таким чином нам вдалося і подискутувати, і послухати поезію.  Одначе Шекспір - це літературна постать, яку неможливо вмістити в рамки будь-якого творчого заходу. Бо Шекспір - це світовий феномен. Це три кити, на яких стоїть література половини нашої планети.

     На виставці   «І людям вічне у хвилиннім дав…»

                          представлені видання:

 із меморіальної  бібліотеки Максима Рильського:

1. Шекспир.  Библиотека великих писателей. В 5 тт.  СПБ:  Брокгауз-Єфрона, 1902-1903 (Під редакцією С.А.Венгерова).

Том 1 – напис на шмульцтитулі : «Незрівнянному класикові радянської літератури – українському Пушкіну і людині  чудесної світлої душі Максиму Тадейовичу Рильському в день славного 50-ліття. З повагою і любов’ю від найменшої із учениць. 20 березня 1945.» [О.К.Галабутська]. Екслібрис «Хлопчик у човні»

Том 2 –  Написи:

 - на шмульцтитулі:, синім чорнилом: «М.Т. Рильський 20. ІІІ. 1945»  [О.К.Галабутська]. 

С. 519,  чорним олівцем виправлення М.Рильського: «Оливія»

С. 576, олівцевий напис: «Кроневича,» і  підкреслено « П.И. Вейнберга»

Екслібрис: «Хлопчик у човні»

Том 3  - напис на с. 596 синім чорнилом :

2.  Вільям Шекспір.  Король Лір. Пер. М.Рильського. Ред. і післямова А.Гозенпуда. Харків: Мистецтво,1941. – 238 с.

3.  Вильям Шекспир. Король Генрих IV. Пер. Б.Пастернака. Послесовие, прим. – М.Морозова. М.:  ОГИЗ гос. издат. худ.лит., 1949.-276с. Екслыбрис «Хлопчик у човны».       

 5. Вільям Шекспір. Дванадцята ніч, або як вам подобається. Пер. М.Рильського К.: Держ. вав. худ.літ.,1958- 146с.

6. Вільям Шэкспір. Гамлет- прынц дацкі. – Пер. білоруською мовою  Ю.Гаврука. Минск: Беларусь, 1964.- 239 с..

Написи:  - « Дарагому Максіму Фаддеевичу Рыльскаму, паэту мнє блізкаму і роднаму з глыбокай пашаной і любоую ад шуырага сэрца. Ю. Гаврук. 19/IV/1964 г.»

                        - «Минск -12, ул.Чернышевского, д.7, кв.35 Юрий Павлович Гаврук»

 

 Із  фондової бібліотеки музею:

7. В. Шекспір. Вибрані твори. В двох томах. Т.1. Портрет В.Шекспіра з гравюри Артлета, що як вважають належала Річарду Барбедту) К.: Мистецтво,1950.- 800 с.

 - «Венеціанський купець», «Отелло» - пер. І.Стешенко

- «Король Лір», «Дванадцята ніч» - пер. М.Рильського

- « Гамлет» - пер. В.Вера

- « Макбет» - пер. Ю.Корецького

Написи: - «Дорогому Олексі Ющенкові від серця – і з обіцянкою ІІ тома -  М.Рильський  20/VІІІ/50»

            - «Ірпінь. На день мого народження М.Т. та К.М. був  на обіді в мене. Грав на роялі (на веранді)» (О.Ющенко)

8. Вільям Шекспір. Король Лір. К.: Худ. літ., 1958 – 199с. Пер. М.Рильського Напис М.Рильського: «Володимиру Івановичу Синенку. Пробачте за переклад, оформлення пробачити не можна. 29.Х.1958»

8. Уїльям Шекспір. Твори.  В трьох томах. К.: Дніпро, 1964 

Том 1:  «Життя і смерть короля Річарда III», «Віндзорські жартівниці»- пер. Б. Тена

                         «Ромео і Джульєта» ,  «Венеціанський купець» - пер. І. Стешенко

Том 2:  «Дванадцята ніч,або як вам подобається» » -  пер. М. Рильського

            «Гамлет, принц Датський»-  пер. Г. Кочура

            «Отелло, венеціанський мавр», «Багато галасу з нічого»- пер. І. Стешенко

Том 3: «Король Лір» -  пер. М. Рильського

                        «Макбет» - пер.  Ю. Корецького

                        «Тимон Афінський» - пер. В. Мисика

- «Буря» - пер. М. Бажана)

8. Вільям  Шекспір.  Твори  в шести томах. Передм. – Дм. Затонського, редактори томів: Ю.Лісняк, Дм.Білоус, Дм.Павличко та ін..  К.:Дніпро, 1986.

9. Шекспір Вільям.  Гамлет,  принц  данський / Пер.  з  англ.  Г.  Кочура. – К.:  Альтерпрес,  2000. – 171 с.

           Напис:  «Давньому  другу  Григорія  Кочура  та  всієї  нашої  родини – шрановній  Євгенії  Кузьмівні  Дейч,  20. 07.  2005.  Андрій  та  Марія  Кочури».

10.  Вільям Шекспір. Комедії і трагедії. – Харків: Фоліо, 2004р.- 526 с. 

«Кінець діло хвалить» - пер. Л. Танюк

«Троїл і Крессіда- пер. М. Лукаша

«Сон літньої ночі» -  пер. Ю. Лісняк

«Сон літньої ночі…» - пер. М.Рильський

11. Вільям Шекспір. Вибране. К.: Школа , 2003 – 364 с.

 - «Сонети»-  пер. Дм. Паламарчука

- «Ромео і Джульєтта»  - пер. І.Стешенко

- « Дванадцята ніч…» - пер. М.Рильський

- « Гамлет, принц данський» - пер. Л.Гребінка

12. Шекспировские чтения .1976. Сборник стате.  Под ред. А.А.Аникста. Пер. А.Финкеля (154 сонета) – М.: Наука, 1977 – 286 с.