^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

Рейтинг користувача:  / 1
ГіршийКращий 

 

За встановленою доброю традицією у мальовничому куточку Голосіївського парку, де розташований музей Максима Рильського, 7 вересня 2013 року відбулося  щорічне , вже 44-те за рахунком, літературно-мистецьке свято «Голосіївська осінь». dws

Започаткована колись сином поета, цьогорічна мистецька зустріч проводилась під гаслом «Великі думи й постаті ясні» і була присвячена українсько-польським культурним зв’язкам. До того ж, тематичне спрямування свята в цьому році викликане ювілеями польських класиків  - Адама Міцкевича(1798-1855), Антонія Малчевського (1793-1826) та Леопольда Стафа (1878-1957).  

12Сам Максим Рильський походить із давнього аристократичного польського роду та має генеалогічний зв'язок із постаттю відомого польського композитора й музиканта Кароля Шимановського.  Максим Тадейович був почесним доктором Ягеллонського університету у Кракові.  За переклад українською мовою поеми Адама Міцкевича «Пан Тадеуш»  він нагороджений Командорським хрестом Ордена Відродження Польщі. Саме за перекладацьку майстерність з 1972 року в Україні вручається літературна премія ім. Максима Рильського.

Започаткувавши у 2009 році новий формат  «Голосіївської осені», мета якого  висвітлення зв’язків культурного життя України із мистецьким життям народів світу, музей  щороку відзначає ювілейні події , пов’язані  зі світовою культурою.

Чимало заходів присвячено саме польським письменникам.

21Так, у 2009 році «Голосіївська осінь»  вшановувала  200-річчя  Юліуша Словацького (1809-1849). У 2010-му, проголошеному ЮНЕСКО роком Шопена, проходили музичні вечори до 200-річчя великого польського композитора. У 2011 році в музеї була проведена  виставка до 100-річчя Чеслава Мілоша (1911-2004),  у 2012-му  на музейних  заходах звучали твори Кароля Шимановського (1882-1937) та Зигмунта Красинського (1812-1859).  

За переклади польських авторів українською мовою було нагороджено  Дмитра Павличка, Станіслава Шевченка, Юрія Попсуєнка.

12Цьогорічний захід розпочався  вступним словом директора музею Вікторії Колесник, яка  привітала всіх  зі святом, розповіла про мету  цієї мистецької зустрічі.

 Вихованці  польського класу Лінгвістичної гімназії виконали польський народний гімн «Гей, соколе».

Анна Лазар – заступник  директора Польського Інституту в місті Києві,  передала вітання від Ярослава Годуна – директора інституту  - і виявила побажання проведення в подальшому різних мистецьких заходів в  музеї  за сприяння посольства Польщі.          

4Лауреат премії ім. М.Рильського, шеф-редактор часопису «Всесвіт»  Олег Іванович Микитенко підняв проблему нової редакції премії ім. Максима Рильського за кращий художній переклад і  наголосив на відсутності у складі комітету по преміях професійних перекладачів-практиків. Також  він поділився планами про видання спеціального випуску часопису, присвяченого сучасній польській літературі.

Глибоким культурним  зв’язкам між українською і польською літературами був присвячений виступ заступника  редактора часопису «Всесвіт» Дмитра Дроздовського. Зокрема він зазначив, що в планах редколегії  є оприлюднення ряду цікавих польських перекладів. Вплив двох літератур є взаємопроникливим , і свідчить про це творчість Антонія Малчевського та українська поетична школа в польській літературі загалом.

42Завідувач кафедри полоністики,  доктор наук, професор, академік Р.П. Радишевський у своєму виступі зазначив про самобутність творчості Л.Стафа, і що перший відгук на ці поезії подав саме Тадей Рильський у газеті «Рада». Професор закцентував увагу слухачів на впливі української культури на польську. Він також зазначив, що визріла необхідність здійснення видання творів Леопольда Стафа.

Юлія Леонідівна Булаховська –  відомий полоніст, доктор наук,  дочка академіка Л. Булаховського наголосила на вимогливості М.Рильського як перекладача взагалі і як автора перекладу «Пана Тадеуша» А.Міцкевича зокрема.

Лауреат премії ім. М.Рильського  дипломат С.Ю. Борщевський познайомив слухачів із перекладами із Леопольда Стафа та його біографією в еміграції, зокрема, в Аргентині.

Заслужений працівник Польщі, перекладач і журналіст С.О.Шевченко закцентував увагу на традиціях перекладів творів польських класиків А.Міцкевича та Ю.Словацького.

Анатолій Стефанович – голова Спілки поляків в Україні, Ірена Гільова – голова культурно-освітнього товариства ім. Адама Міцкевича, Вікторія Радик – голова  київського національно-культурного товариства поляків «Згода» та  Дашковська Валентина Петрівна – директор та засновник приватної лінгвістичної гімназії розповіли про  польські культурні програми, що проводяться  в  Києві. 

Римарович Ірина Олегівна  – кандидат  історичних  наук, науковий співробітник  НБУ  ім. Вернадського розповіла про колекцію  польських стародруків , їх збереження та традиції їх дослідження.

Станіслав Пантелюк  – головний  редактор газети «Dzennik Kijowski» почитав в оригіналі твори Адама Міцкевича та розповів про «польські» заходи музею, що відображуються на сторінках часопису.  

21В залах лунали романси на слова А. Міцкевича у виконанні Вікторії Радик, фортепіанні твори  К. Шимановського і Ф. Шопена у виконанні Орендаревської Олени, твори А. Міцкевича польською мовою декламували  учні приватної лінгвістичної гімназії, українські народні пісні  прозвучали у виконанні Лабораторії фольклору «Володар» ( художній керівник Олег Коробов),

На завершення свята його учасники вирішили щороку відзначати День Незалежності Республіки Польща спільними культурними заходами в музеї Максима Рильського, а 26 грудня 2013 року відзначити день народження Адама Міцкевича у приватній Лінгвистичній гімназії .

21Наприкінці відвідувачі музею мали можливість подивитись документальний фільм «Світ Максима», що був створений  Першим національним  каналом Українського телебачення з використанням фондових матеріалів музею Максима Рильського  і за сприяння науковців-музейників. У презентації взяли участь  режисер І.Шатохіна, автор проекту Ю. Шаповал – директор Національної енциклопедії М.Бажана, заступник директора Інституту літератури АН України   С.Гальченко.