Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

Виставку «Я фіміаму не каджу колоді…»  до 120-річчя  від  дня народження Володимира Маяковського  відкрив старший науковий співробітник музею Лиманський В. І. , який ознайомив присутніх із  її концепцією та  розповів  аудиторії про представлені видання, а також про твори  Максима Рильського, у яких містяться ремінісценції із творів  В.Маяковського. Прозвучали цитати із  статтей М.Рильського, присвячених  російському поетові.

 Судентка лінгвістичного університету Карманова М. М. зачитала поезію Рильського «Маяковський» та вірші В.Маяковського «Киев», «Долг Украине».

Відвідувачі  ознайомились із мистецькою біографією В. Маяковського та  його творчими зв’язками з  українськими поетами.

 Поезія  В.Маяковського добре відома і знана українськими майстрами слова.  Його твори в різні часи перекладали українською  мовою М.Семенко, М.Вороний, М.Бажан, П.Воронько, С.Голованівський, Є.Дроб’язко, Р. Лубківський, Л.Первомайський, Л.Дмитерко,  Д.Павличко, О.Астаф’єв, А.Гризун, І.Яворський, М.Лукаш та ін. Про перебування Маяковського в Харкові писав у своїй книзі «Розповіді про неспокій» Ю.Смолич. Саме в Україні, в Одесі, у 1914 році Маяковський закохався в Марію Денисову, якій і присвятив свою знамениту  поему «Облако в штанах». Перебуваючи у Харкові, Маяковський подарував Спілці письменників більярдний стіл, грав на ньому з Майком Йогансеном. Відомо, що він товаришував із Давидом Бурлюком – українським і російським художником і поетом-футуристом.

Маяковський  знав поезію українських «панфутуристів» Г. Шкурупія, М.Слюсаренка та М. Семенка, з якими окремо зустрічався на засіданні «Аспанфуту»(асоціація панфутуристів). Поет цікавився альманахом панфутуристів «Семафор в майбутнє»(1921), газетою «Катафалк мистецтв» (1921), читав в оригіналі твори українських авторів, знав творчість Тараса Шевченка.

Він також писав сценарії для Ялтинської кіностудії.

Завідувач фондів Більдюг І.І.  виступила з повідомленням про перебування В.Маяковського в  Києві у 1924 році., використавши у своїй доповіді матеріали рідкісного видання  «Новое о Маяковском. Серия  «Литературное наследие»» ( т.5, Москва, издательство АН СССР, 1958). Зокрема, йдеться про публікацію Кемрада С.С. «Неизвестные интервью и выступления  Маяковского на Украине в начале 1924 года».

М.Т. Рильський називав Маяковського «великим новатором у літературі» та зазначав, що разом із Горьким Маяковський стоїть біля витоків радянської літератури. Перу Рильського належить і переклад  вірша  В.Маяковського українською мовою «Гвинтівочки візьмемо ми», що був надрукований  лише у часописі « За комуністичне  виховання дошкільника» ( 1938, № 1, с. 58-59). Цей твір прозвучав під час театралізованої частини семінару.

 Максим Тадейович неодноразово звертався до постаті В. Маяковського у статтях: «Він житиме завжди . (В. Маяковський)», «О Владимире Маяковском. Киев, 1940 г.», «Про Май і Маяковського («Маяковського згадаймо в маї»)». Чимало поезій М.Рильського відтворюють образ поета-новатора:

-«Він завжди житиме, як шум весняних вод» (У статті М. Рильського «Він житиме завжди. В. Маяковський». – Рад. Україна, 1950, 14 квіт.)

-«Його ході розмашисто-широкій».( Вітчизна, 1950, № 4, с. 5)

-«Про май і Маяковського». («Літературний журнал», 1938, № 5 с.3).

Старший науковий співробітник Морітко Т.Л. розповіла про переклади не лише поетичних, а й драматичних творів В.Маяковського українською мовою. Хоча і чимало письменників перекладали твори російського поета, окремих видань українською було замало. Так, лише у 1955 році в Одеському театрі юного глядача йшла п’єса «Баня» в перекладі Є.Дроб’язка – лауреата премії ім. М.Рильського. Трьохтомне видання  вибраних творів було здійснено тільки у 1963 році під редакцією колишнього, єдиного не репресованого  «аспанфутівця» М.Бажана.  Окремим виданням вийшла поема «Во весь голос» в перекладі Є.Дробязка.

Відомий вірш «Долг Украине» переклав Леонід Первомайський,  і вперше він був надрукований  в «Известиях ЦИК» 31 жовтня 1926 р.  Переклад ліричної  поезії «А вы могли бы?» здійснив Платон Воронько.

А ви змогли б?

Я вмить закреслив карту буднів,

Хлюпнувши фарбами зі склянок.

Відкрив я в холодці на блюді

вилицюватість океану.

З рибин на вивісках строкатих

читав я губ новий порив.

А ви

ноктюрн

змогли б заграти

на флейті заржавілих ринв?

Власні твори В.Маяковському присвячували  М.Рильський, В.Сосюра,  Л.Костенко, Д.Павличко, І.Драч, В.Коломієць, Ф.Мицик, М.Терещенко, І.Гончаренко, С.Голованівський та ін.

На виставці представлено наступні видання з меморіальної бібліотеки:

              Твори В.Маяковського: