^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

Рейтинг користувача:  / 1
ГіршийКращий 

 

12312Вечір у Голосіївському мануарі  поєднав у собі дві події – ювілей Олександра Дейча та знаменну і довгоочікувану презентацію «Листування М.Рильського та О.Дейча. 1960 рік.», що опубліковане у червневому номері  часопису «Ренесанс»

Історія листування двох видатних постатей ХХ століття -  О.Дейча та М.Рильського - формально сягає 1943 року і нараховує близько 300 листів. Вперше частина листування: листи М.Рильського до О.Дейча - були опубліковані у 20-ти томному виданні творів М.Рильського у 1990 році ( Максим Рильський Зібрання творів у 20-ти томах. – К., Наукова думка, 1983-1990. Т.20: Листи).   У 2009  році Є.К.Дейч-Малкіна передала до музею листи О.Й.Дейча до М.Рильського,  і відтоді розпочалась копітка робота над  підготовкою  листування двох друзів. У 2011  році журнал «Єгупец»  опублікує вибіркові листи М.Рильського і О.Дейча із вступною статтею відомого літературознавця М.С.Петровського.

1222Сьогоднішня публікація листів М.Рильського та О.Дейча за 1960 рік є черговим кроком до оприлюднення  унікальних документів, що є яскравим явищем в української епістолярному жанрі, з одного боку, а з другого -  є  явищем історії культур української та  російської.  

На початку вечора директор музею Колесник В.Л. зачитала лист-звернення до всіх присутніх вдови і друга О.Й.Дейча – Малкіної-Дейч Є.К.:

«Дорогие друзья! Вспоминаю, как Максим Фаддеевич показывал нам с Александром Иосифовичем Дейчем прекрасное зелёное место (тогда за городом), где он мечтал построить дом – надёжный приют для трудов и отдохновенья. Его мечта осуществилась. Дом был выстроен и там, среди зелени, взращённых хозяином роз, Максим Фаддеевич жил и работал многие годы.

444Голосеево стало притягательным духовным центром культурной жизни Киева. И после ухода Максима Фаддеевича дом, превращенный в Музей поэта, никогда не пустует. Уходят годы, приходят люди – духовное общение активно продолжается.

И вот сейчас общественность города отмечает юбилей журнала «Ренессанс», где регулярно печатаются как известные писатели, так и молодая творческая поросль – украинская и русская.

В Голосеевском доме есть и комната давнего друга и соратника Максима Фаддеевича – Александра Иосифовича Дейча. Здесь совместно осуществлялись многие творческие замыслы. Об этом подробнее расскажет Ирина Александровна Громовенко, которая сейчас занимается подготовкой тома уникальной переписки М.Рыльского с А.Дейчем.  Большой фонд украинской библиотеки А.И.Дейча передан мною Голосеевскому музею. Директор музея Виктория Леонтьевна Колесник неустанно поддерживает и расширяет культурные и творческие связи со своими коллегами – как на Украине, так и за её рубежом.

К сожалению, я по состоянию здоровья не смогла приехать на вечер. Но примите мои сердечные поздравления, обращённые ко всем присутствующим на празднике, который отмечается в этом дорогом моему сердцу месте. От души желаю, чтобы все замыслы осуществились. И чтобы замечательные традиции Максима Фаддеевича и Александра Дейча достойно развивались и на страницах журнала «Ренессанс» усилиями его главного редактора Виктора Владимировича Шлапака.

С самыми добрыми пожеланиями – везде и всегда. Евгения Дейч (Iвга, как зовут меня мои   украинские друзья). 14 июня 2013.»

Іван Федорович Драч, який особисто був знайомий і з М.Рильським , і з О.Дейчем, поділився спогадами про унікальну товариськість і відкритість до людей ювіляра та зачитав лист О.Дейча до нього.

444Головний редактор журналу «Ренесанс» поділився роздумами про сучасний культурний розвиток Києва і України, висловивши занепокоєння про недостатність взаємозв’язків української та російської творчої інтелігенції.

Автор вступної статті  « Украина  в сердце,  Вселенная -  в душе» , вміщеної у червневому номері журналу «Ренесанс», на сторінках якого опубліковано і «Листування  М.Рильського та О.Дейча. 1960 рік», а також коментарі до нього,  Громовенко-Шимкова І.О. поділилась  своїми думками про велич постаті О.Дейча і про його внесок у культурне життя Києва на початку ХХ століття та української культури загалом.

Науковий співробітник музею-квартири І.Кавалерідзе Шлапак Д.Ю. розповів про оприлюднення архівних матеріалів про Другу світову війну на сторінках  «Ренесансу» та зауважив про важливість культурної еволюції в історії людства.

Поет Валерій Войцеховський  прочитав поезії, присвячені музеєві :

 

ГОЛОСЕЕВО

    (Триптих)

***

Сходит снег

И проступают

Прошлогодние окурки.

И деревья

В старом парке

С ручейком

Играют

В жмурки…

 

В марте –

Выйдет все наружу

И подхватится

Водою,

Заводною,

Как игрушка,

Как будильник,

Заводною…

***

Давно

Соавторы с тобой,

Друг другу,

Сопереживая…

Одна у нас Душа,

Живая…

Пойду не тропом,

Но тропой!

***

Хрустальной паутиной

Кустарник

Обожгло.

Под  солнечной пружиной –

Растрескалось

Стекло.

 

Задумчивость                                               

Нарушив,

Проветрились лучи…

Запахли сладко

Груши –

Нетронуто-ничьи…

 

 

ПАМЯТНИК  МАКСИМУ РЫЛЬСКОМУ

Хрустально

На солнце сверкнул целлофан

Троянды

В ногах у Поэта…

Цветы положил

Не какой-нибудь фан,

От юной поклонницы –

Это!

По закінченні вечора  всі  гості  продовжили своє спілкування за чаєм  під знаменитими музейними «довженківськими»  липами.