^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

 

ssss

Починаючи з 2005, щороку за будь -якої погоди,   в березневу днину уродин  поета , о 12 годині збираються біля пам’ятника  М. Рильському шанувальники його творчості.  Цього року, як і в перший рік зібрання, день відзначився сніжною заметіллю. Всупереч погоді віддати шану нашому класикові  прийшли  учні школи ім. М.Рильського, бібліотечні працівники Голосіївського району, науковці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Рильського.    Прикметно, що цього разу прозвучали вірші вчительки української мови та літератури  Костенко Н.І. у виконанні учнів 8 класу Данилюк Ірини та Конопацької Катерини.

 « Поета доля й доля школи

Переплелися назавжди.

Не роз’єднати їх ніколи,

Бо завжди поруч йдуть вони…»,   - зазвучало оптимістично, не дивлячись на негоду. До зібрання із поетичним словом  свого діда  « Ліс, повитий срібноперим димом…»  звернувся онук -  Рильський Максим Георгійович.

Свої  враження від відвідин Голосіївського дому  зачитав Станіслав Шевченко- лауреат премії ім. М.Рильського, Заслужений працівник культури Польщі. Це  вірш  «Качки на озері у Голосієві...».

   Дощ золотий на крила сухо сіється.

   Осінні дні навдивовижу мирні,

   Бо жодний кущ  рушницею не цілиться.

   Та раптом сколихнули небо криками,

   Задаленів їх ключ тонкими рисками.

   Злякавшись вихлопів автомобілів,

   Качки сховались за будинком Рильського.

Із привітальним словом виступив і депутат районної держадміністрації Микола Даневич.

Про високу майстерність і здобутки української школи художнього перекладу розповів  Всеволод Ткаченко – голова творчого об’єднання перекладачів Національної спілки письменників України.

 «…Його вірші – як пісня України,

      Їх не зітре шалений плин життя,

      Бо істинне мистецтво не загине.

      Ми не забудем Рильського ім’я» , -  прозвучало фінальним акордом.