^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

8 травня 2021 року

«І ти гортаєш споминів листи…»

МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ: «НАДІЮСЬ, ЩО НЕЗАБАРОМ МИ ВСІ БУДЕМО ПОЗДОРОВЛЯТИ ОДИН ОДНОГО З ПОВНИМ ВИЗВОЛЕННЯМ УКРАЇНИ»

До Г.І.Рильського
6 серпня 1944 р. Київ

Дорогий Жорже [1]!

Здається, я таки викарабкався із своєї хвороби [2], нехай їй чорт! Очевидно, на місяць доведеться виїхати до санаторія (мабуть, разом з мамою, якій теж не пошкодить відпочити). Богданчик [3] їде до піонерського табору під Черкаси, звідки негайно й напише Тобі. Він уже, до речі, комсомолець!

Я не дивуюсь, що при теперішніх обставинах нема листів ні від Тебе, ні від Люби [4]. Але через людей я чув, що Люба працює в редакції [5], і я цьому дуже радий. Надіюсь, що незабаром ми всі будемо поздоровляти один одного з повним визволенням України, а ще далі – з повним розгромом ворога! От веселі будуть дні! А в перспективі малюється мені картина: ми з тобою в рибальському човні, або десь на качиному перельоті, або біля вогню, із салом на шпичках... І я вірю, що це таки збудеться. Ну, цілую міцно Тебе і Любу (та пишіть, каналії), всіх товаришів, що працюють у газеті. Цими днями ми одержали лист від Максимка [6], датований 16 липня. Пише, що весь час у боях. Настрій у нього бадьорий!

Ну, ще раз цілую, мама й Богдан – теж.

Мусеїч [7]
6/VIII 44

Адреса Максимка – 39808

Максим Рильський. Зібрання творів в двадцяти томах. Київ, 1988. Том 19, стор. 219 – 220

1. Георгій Іванович Рильський (13.04.1919 – 30.06.1980) – син Катерини Миколаївни Рильської від першого шлюбу, усиновлений Максимом Тадейовичем Рильським. В 1939 році вступив до Київського індустріального інституту (нині Політехнічний) на радіотехнічний факультет. Але відстрочки від служби в армії студентам перших двох курсів не давали, тому курсант Георгій Рильський зустрів війну в діючій армії на західному кордоні. Ось лаконічні записи з його військового білету: 1-й Український фронт. 01.1940 - 07.1941 – курсант, 07.1941-02.1943 – розвідник, 02.1943 - 05.1944 – керівник радіостанції, 05.1944-08.1945 – перекладач, радист. На час написання листа служив радистом в газеті «За честь Батьківщини». Нагороджений орденом Червоної зірки, медаллю «За отвагу» та іншими. Стояв біля витоків вітчизняного телебачення, де працював спочатку кіно-, а потім і телекореспондентом.

2. Максим Тадейович Рильський хворів на запалення легенів.

3. Богдан Максимович Рильський (12.11.1930 – 25.01.1991), син М.Т.Рильського, журналіст, перший директор Київського літературно-меморіального музею М.Рильського.

4. Любов Іванівна Рильська (2.10.1921 – 1.02.2006), племінниця М.Т.Рильського, дочка І.Т.Рильського, дружина українського скульптора Петра Остапенка (7.07.1922 – 4.08.2010), автора пам’ятників Максиму Тадейовичу в Голосіївському парку та на Байковому кладовищі.

5. Л.І.Рильська на час написання листа працювала друкаркою в газеті 1-го Українського фронту «За честь Батьківщини».

6. Максим Іванович Рильський (1923 – 1944), племінник М.Т.Рильського, син І.Т.Рильського. Після закінчення військового училища воював, був командиром саперного взводу. Загинув у вересні 1944-го на території Польщі, в званні лейтенанта. Посмертно нагороджений орденом Вітчизняної війни I ступеню. В фондах Музею М.Рильського знаходяться декілька його листів з фронту. В одному з них він дякує за надіслану йому махорку…

7. Так Георгій Іванович Рильський називав Максима Тадейовича.

Підготував В.Ціон