^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

29 березня 2021 року

«І ти гортаєш споминів листи…»

МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ: «САМОВІДДАНА ТВОРЧА ПРАЦЯ МАГОМЕТА ВАРТА ВИСОКОГО ВІДЗНАЧЕННЯ»

До Г.П.Бутенка
13 грудня 1947 р. Київ

Міністрові сільського господарства УРСР Г.П.Бутенку [1]

Вельмишановний Григорію Прокоповичу!

До мене уже втретє звертається вчений секретар «Плодоовощного института имени И.В.Мичурина (в Мічурінську) тов. Борисоглібський [2] з тим, щоб було висунено на Сталінську премію О.Я.Магомета [4]. Він каже, що Москва збирається це зробити і дивується, чому цього не робить Київ. Ось уривки з його листа: «Прочитав книжку Л.О.Токаря об итогах 35-летней работы Магомета [3], я, как и все здешние мичуринцы, были удивлены тем, как плохо ценят этого селекционера на Украине».

«Знаете ли Вы, что 16 сортов овощных и плодовых культур, выведенных Магометом, официально введены в стандарт (т.е. рекомендуются для производства) по УССР и РСФСР».

Далі пише він, що на думку мічурінців РСФСР, Магомет заслуговує і на Сталінську премію, і на орден Леніна, і додає, що до 30-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції Магомет вивів 7 іще нових сортів.

Сам він, Борисоглібський, в №12 московського журналу «Сад и огород» друкує велику статтю «Селекционер-мичуринец И.Я.Магомет», а в книзі своїй «Творцы новых сортов» приділяє Магометові окремий розділ.

Я вважаю за свій обов’язок довести про це до вашого відома. З свого боку думаю, що самовіддана творча праця Магомета справді варта високого відзначення.

З пошаною М.Рильський

13.XII.47

Максим Рильський. Зібрання творів в двадцяти томах. Київ, 1988. Том 19, стор. 268

1. Бутенко Григорій Прокопович (12.02.1904 – 9.01.1977) – державний і партійний діяч УРСР, тесть українського дипломата Геннадія Йосиповича Удовенка (22.06.1931 – 12.02.2013).

2. Борисоглібський Олексій Данилович – на той час вчений секретар Мічурінського плодоовочевого інституту ім.І.Мічуріна (Тамбовська обл.).

3. Йдеться про книгу Л.О.Токаря «Селекция и семеноводство плодоовощных культур на Сквирском опытном поле», К.; Х., 1946.

4. Магомет Йосип Якович (1.01.1880 – 27.09.1973) – український народний селекціонер, фундатор Сквирського дослідного поля (пізніше - Сквирська селекційно-дослідна станція овочівництва), давній приятель М.Рильського та його старших братів. До 1912-го року працював садівником у лікаря Йосипа В’ячеславовича Юркевича (3.02.1853 – 25.10.1910) – друга сім’ї Рильських і Максимового опікуна. 1918-го Йосип Якович завідував садовим відділом Сквирської повітової управи, яку очолював Іван Тадейович Рильський (1880 – 1933). А молодий поет Максим Рильський працював там помічником секретаря. Приязні стосунки лишилися на все життя. Образ трудівника-природолюба Йосипа Магомета Максим Тадейович змалював у поемі «Мандрівка в молодість». Й.Я.Магомет вивів новий сорт ніжно-червоної півонії «Максим Рильський», суниці «Доктор Юркевич», кавун «Сквирський» і т.і. А ще лишив спогади про поета-друга «Цвітіння прекрасного серця» (див.: «Незабутній Максим Рильський. Спогади». К., «Дніпро», 1968).

Багатолітній в’язень сталінських таборів Юрій Львович Юркевич (24.12.1907 – 14.05.1990) в своїй книзі «Минувшее проходит предо мною…», М., 2000, писав:

«…Далее - история Иосифа Магомета, «украинского Мичурина», популярнейшего на Украине селекционера. Я его видел в 1963 году - маленький, носатый, за 80, кипевший энергией. Рассказал он, как мальчишкой пришел к доктору (Йосипу Юркевичу – В.Ц.) наниматься садовником. И как доктор ему сказал, что принимает его не слугой, а сотрудником, и как эти слова определили дальнейшую его, Магомета, жизнь. Дед и Магомета посылал учиться за границу, кажется, в Австрию. Один из выведенных Магометом сортов клубники называется «доктор Юркевич», внесен в государственный реестр…

(…)

…Мне было 5 или 6 лет, когда меня туда еще раз привезли летом… В этот приезд Кривое запомнилось мне в первую очередь слугами. О них мы с мамой, конечно, и понятия не имели, а в Кривом, казалось мне, было их слишком много.

Роскошные обеды на заплетенной плюшем веранде. Прогулки по огромному саду - делу рук Иосифа Магомета; сад стоял еще в 1963 году, хоть и невероятно запущенный…».

https://www.sakharov-center.ru/asfcd/auth/?t=page&num=3382

Підготував Віктор Ціон

P.S. Варто звернути увагу на дату написання цього листа: 13 грудня 1947 року. Саме в цей день в газеті «Радянська Україна» було опубліковано розлогу статтю Миколи Бажана, на той час заступника голови Ради міністрів УРСР, «Проти націоналістичних перекручень в сучасній науці про історію України». В ній Максима Рильського затавровано як затятого буржуазного націоналіста:

«…І в формі поетичних творів, і в формі доповідей чи статей на історичні теми М.Рильський викладає націоналістичні концепції, викладає їх послідовно і систематично…

…Не порвавши остаточно з поглядами українського націоналізму, М.Рильський свої твори, написані в період його перебування в буржуазно-націоналістичній організації «неокласиків», старанно перевидав у 1946 році. В передмові до цих творів він не криється з своїми націоналістичними поглядами і розсипається в компліментах на адресу буржуазного історика-расиста Антоновича, запеклого петлюрівця Науменка, Русова і інших подібних людців…».

А двома днями раніше, 11 грудня 1947-го в «Літературній газеті» Максим Рильський публікує статтю «Про націоналістичній помилки в моїй літературній роботі», де змушений каятися в усіх можливих і неможливих гріхах.

І в цей же час переймається нагородою для свого давнього товариша. До речі, небезуспішно: вже наступного 1948-го року Йосип Магомет таки удостоюється Сталінської премії 3-го ступеня! А згодом отримує ще й ордени: Леніна (двічі) і Трудового Червоного прапора…