^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

12 березня 2021 року

ЛЕГЕНДИ ПРО ЛЕСИН-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РУШНИК: НАРОЩУВАННЯ НОВИХ СМИСЛІВ

9 березня 2021 року у Київському літературно-меморіальному музеї Максима Рильського (далі – Музей) відбулася лекція кандидата філологічних наук, молодшого наукового співробітника Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України (далі – ІМФЕ) Тетяни Броварець Тетяна Броварець

«Легенди про Лесин-Шевченківський рушник: нарощування нових смислів».

Символічно, що у день річниці від дня народження Тараса Шевченка та ювілейний рік Лесі Українки мали нагоду говорити про рушник, якому поталанило бути одночасно причетним до творчості цих двох найвидатніших вітчизняних постатей.

Ідеться про зразок епіграфічної вишивки, що містить рядки «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами» (з одного краю) та «Любитеся, брати мої, Україну любите» (з іншого краю). Нібито його і вишивала 18-річна Леся, вшановуючи пам’ять Великого Кобзаря (1889 р.).

В одних джерелах настільки правдоподібно вимальовується картина такого епізоду, що складається враження, нібито він дійсно мав місце в біографії Лариси Петрівни Косач-Квітки. Натомість інші дослідники більше схильні до опису цієї події у ракурсі гарної легенди. А звідси може виникнути думка, що оскільки факт вишивання зазначеного рушника саме Лесею Українкою не встановлений, то і досліджувати його у межах вивчення її життя і творчості не варто. Проте ця думка хибна. Річ у тім, що об’єкт так званого сумнівного походження порівняно з тим твором, факти про який достеменно відомі, має становити (принаймні, для фольклористів) не тільки не менший, а навіть значно більший інтерес.

Під час лекції були розглянуті різні легенди довкола знаменитого текстильного виробу. Червоною ниткою проходила теза, що Лесиному рушнику (незалежно від того, був він виготовлений руками Лесі Українки чи ні) судилося стати не просто відомим, а й відіграти певну роль у розвитку сучасної епіграфічної вишивки.

На сьогодні відомо чимало випадків відтворення Лесиного рушника сучасними вишивальницями. Мотиви відшивання знаменитого виробу – це ще один, не менш цікавий аспект для фольклористичного аналізу. Мета такої роботи може різнитися від намагання зробити максимально точну копію рушника, який нібито виготовила видатна письменниця і культурна діячка (акцент – пам’ять про Лесю Українку), до вкладання додаткових смислів у відому вишивку (акцент – реактуалізація старовинної речі). Показово, що у деяких випадках відтворений сучасний вишивальницями рушник називається не Лесин, а Шевченківський – тут відбувається повне зміщення акцентів. Сучасне відтворення Лесиного-Шевченківського рушника часом перегукується з підпільним вишиванням рушників з патріотичними написами та подальшим переховуванням цих виробів у 1930 ті роки: http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx.... Зокрема, вражає історія майстрині Г.Азімової, якій уже в наш час – 2016 року – довелося переховувати вишитий нею Лесин-Шевченківський рушник від нової влади так званої ДНР.

Захід завершився жвавим обговоренням лекції Тетяни Михайлівни, до якого прилучилися Вікторія Колесник, Ольга Смольницька, Віктор Ціон, Яна Назарова, Олександр Малишев та інші. Наукові співробітники Музею активно ставили питання, а також проводили власні паралелі до почутого.

Захід відбувся у межах проєкту «Рильські читання» та його нової рубрики «До ювілеїв видатних українських постатей», започаткованої цьогоріч директором Музей Максима Рильського Вікторією Колесник та підтриманої директором ІМФЕ

Інститут мистецтвознавства,фольклористики та етнології імені М.Т.Рильського Ганною Скрипник.

Наш музкор

Світлини Віктора Ціона