^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

 

                                                 « …Рядок твій кожний 

                                              Життя тривожністю пропах…»

 

М. Рильський                                                                                    

До 115-річчя В.М.Сосюри

(6.01, 1898 – 8.01, 1965)

Володимир Сосюра – український поет, прозаїк, перекладач, класик української літератури ХХ ст. Його творча біографія є драматичною і насиченою подіями і тривогами сталінської епохи…

dfsdЗ М.Рильським вони познайомились, імовірно, на початку 1920-х рр. Такий висновок можна зробити за дарчим написом Володимира Сосюри від 24.11.1924 р., зробленим на збірці Сосюрою на збірці віршів «Осінні зорі» (фонди КЛМмМР, №1264), що вийшла того ж року.

Сосюра був рецензентом збірки віршів Максима Рильського «Синя далечінь». Його рецензія була опублікована у газеті «Червоний шлях», (1923, №3.- С. 293-294.)

Упродовж певного часу, через ту ситуацію, яка склалася у Радянському Союзі, вони були «по різні боки фронту»: за завданням партії  Сосюра писав вірші проти неокласиків. Один з них має назву «Неокласикам», де ясно вимальовується образ М. Рильського. Сосюра докоряє поетові  за споглядальність, ідилічні настрої. 

123Але в 1942 році, даруючи свою збірку поезій «Під гул кривавий» Володимир Сосюра назвав Максима Рильського «молодим й срібним орлом української поезії»…

Живучи в Уфі, в евакуації, певний час родина Сосюри мешкала у одному номері з родиною Рильських у готелі «Башкирія».

У співавторстві з Володимиром Сосюрою Максим Рильський написав вірш «Вітчизна наша, ніби сталь», яка стала складовою статті «Дитячий кінофестиваль». (Пролет. правда. - 1940, 9 лип.)

Максим Рильський  також  пише  «Володимирові Сосюрі», що вперше був надрукований у 1940 р. у  « Радянській літературі»  №8-9. -  С. 16.:

Тривожний, ніжний друже мій, 

Що зріс у Третій Роті! 

Поглянь з-під променистих вій, 

Розкрий юнацький усміх свій, - 

Земля сіяє в злоті.

 

У злоті, в пурпурі земля – 

І сталось лиш тепер це… 

Тому й заводи, і поля, 

І ясний промінь із Кремля 

Поета славить серце.

  

Хто б міг такого не любить? 

Нехай би й рід той вимер! 

Прийшов, щоб гріть і щоб горіть 

В цей світ, що радістю тремтить, 

Сосюра Володимир

 

sad

Відомо, що коли дружина В.Сосюри  Марія перебувала на засланні, то листувалась вона із Катериною Миколаївною Рильською – дружиною Максима Тадейовича.  Повернувшись до Києва після реабілітації, першою до кого завітала Марія , була  саме вона. Очевидці переповідають, що прийшовши до Голосієва, вона сказала: «Дайте я поцілую руки цій святій жінці…».

 

У 1955 р. до шістдесятиріччя Максима Рильського, Володимир Сосюра написав :

 

Садом я блукаю тихою ходою, 

Рум’яніє вечір од зорі заграв. 

Яблука доспілі виснуть наді мною, 

Що колись я в Рильського читав.

 

Я іду, і в’ються спомини незримо… 

Де ти, моя юність, дальніх днів блакить? 

Яблука червоні Рильського Максима 

Виснуть наді мною, кличуть жить і жить.

gdf

У співавторстві з Максимом Рильським та Гнатом Юрою Сосюра  підготував статтю «Заупокійні торжества» (Рад. Україна, 1958, 22 лют.), яка російською мовою вийшла у газеті «Правда» (1958, 25 февр.).

 

До 65-річчя від дня народження і 50-річчя літературної діяльності Володимир Сосюра написав дві статті, присвячені Рильському. Це «Сосюра В. Поет, громадянин» ( Молодь України, 1960, 19 берез.) і «Сосюра В. Полвека поэтического творчества» (Лит. Газета, 1960, 19 марта). 

ываываРазом із іншими українськими поетами вони брали участь у написанні таких праць, як:

- «Дума про Остапа Нечая» (колективна поема, присвячена 20-річчю Ленінського комсомолу). - К.: «Молодий більшовик», 1938. - 80 с.

- Привітальний лист ХІІ з’їзду ЛКСМУ Й. В. Сталіну. - К.: «Молодий більшовик», 1941. - 48 с.

- Поема «Слово великому Сталіну від українського народу». -  К.: 1944. - 8 с.

фыв-Поема «Слово українських радянських письменників до Десятиріччя возз’єднання українського народу в єдиній Українській Радянській державі». - К.: Держлітвидав України, 1949. - 24 с.

 

-Привітальний лист ХІІ з’їзду Ленінської Комуністичної спілки молоді України. - Комуніст, 1940, 6 жовт.

 

           Видання В.М.Сосюри, задіяні на виставці

1)В. Сосюра. Осінні зорі. К.-Х.: Книгоспілка, 1924. – 77 с. Дарчий напис: «М. Т. Рильському. В. Сосюра. 24. 11-24 р. Харків.»

 

2)  В. Сосюра. Вибрані поезії. 1945. - 272 с.

 

3)  В. Сосюра. Вибрані поезії. 1959. - 335 с.

 

4)  Сосюра В. Избранное. Перевод с украинского. - М.: Советский писатель, 1948. - 216 с.

 

Дарчий напис:

 

Максимові Тадейовичу Рильському.

Максиме любий, друже мій.

Пробач мені, в ім’я любові

Що я за Пушкіна тобі

Сказав образи остре слово.

Ах, Пушкін, Пушкін – юнь століть

Ти в поколіннях з ним пребудеш.

Якби ми всі могли любить

Його, якби, мій друже любий!

В. Сосюра. 23/IV-49, Київ.

5) В. Сосюра. Мій  син. - К.-Х.: Укрдержвидав, 1944. – 40 с.

6)  М. Т. Рильський на відбудові Хрещатика. 1944-1945 рр. Зліва направо: М. Т. Рильський, А. В. Головко, В. М. Сосюра, О. І. Безименський, Д. Н. Гофштейн.

7) Сосюра В. Вибрані поезії в двох томах. Лірика.- Том І. - Київ: Держ. видав. худ. літ., 1947. - 280 с.

Дарчий напис:

Дорогому Максимові Рильському.

Ще дні усміхнуться і знову весною

У серці твоїм зазвучать солов’ї.

У битві за щастя сім’ї трудової

Я вірю в співучії сили твої.

Твій В. Сосюра.

6/XI-47

Київ.

8)  Листівка-вітання В. М. Сосюри М. Т. Рильському з нагоди жовтневих свят. Без дати.

Текст привітання:

«З жовтневим святом вітаємо дорогого Максима Тадейовича. З любов’ю Марія і Володимир Сосюри.»

9) Сосюра В. Вибрані поезії в двох томах.- Поеми. Том ІІ.- Київ: Держ. видав. худ. літ., 1947. - 164 с.

Дарчий напис:

Дорогому Максимові Рильському.

З тобою знали ми і горе, і негоду.

То ж не сумуй, Максим,

Він прийде, світлий час

Для тебе, як іде він для твого народу.

Й ще дужчим станеш ти

Для партії й для нас.

Ми гарного в тобі ніколи

 не забудем.

Як голос друга, спів твій

Лине у серця.

Знов у вінках пісень тебе

Вітать ми будем.

Так як вітали ми про Сталіна співця.

Максиме, не сумуй! Од

Кожної клітини

Я шлю тобі привіт. Знов

Розцвіте весна.

Поете славний наш,

Надіє України

Бо шлях у нас один і пісня

В нас одна.

Твій В. Сосюра. 24/ІХ-43, Київ.

10) Сосюра В. Під гул кривавий. Поезії. Спілка радянських письменників України, 1942. - 32 с.

Дарчий напис:

«Дорогому, срібному й молодому орлу української поезії Максимові Рильському з любов’ю й дружбою В. Сосюра. 26/ІV-42.»

11) Сосюра В. В години гніву. Поезії. Укрвидав при ЦК КП (б)У, 1942. - 80 с.

Дарчий напис:

Українське серце

Нескориме

В нас обох і співи,

 повні чар.

То ж прийми від

Мене, мій Максиме,

Ці пісні, як побратима дар.

Дорогому Максимові Тадейовичу Рильському – В. Сосюра. 27/V-43.

12) Відзначення 60-річчя  В. М. Сосюри. Київ, січень 1958 р., Колонний зал ім. М. В. Лисенка. Зліва направо: Л. С. Первомайський, М. Т. Рильський, В. М. Сосюра, М. Г. Сосюра.

13) Сосюра В. Солов’їні далі. Поезії. - Київ: Рад. письменник, 1957. - 168 с.

14) Телеграма М. Т. Рильського В. Сосюрі та Г. Майбороді.

15) М. Т. Рильський,  В. М. Сосюра, М. Г. Сосюра, Б. М. Рильський в Голосієві. 60-і рр.

16) У гостях у М. Т. Рильського. Зліва направо: М. Г. Сосюра, М. Т. Рильський, В. М. Сосюра. Голосієве. 1957 р. Фото Б. Рильського.