^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

24 грудня 2020 року

ІСТОРІЯ ГАРМОНІЙНОЇ МУЗИКИ І «МАЛОГО ЗВІРЯТКА»

Людвіґ ван Бетховен (1770–1827), чийому імені 16 грудня виповнилося 250 років, нібито не потребує рекомендацій. Про нього знають. Його твори чули. Якщо кількома словами, то згадають, що це геніальний німецький композитор і музикант. Знавці скажуть, що Бетховена, змалечку дивовижно обдарованого, навчав сам Моцарт. Отже, один геній виховав іншого генія. Але яким чином Людвіґ ван Бетховен пов'язаний з Максимом Рильським? І нашим мануаром? Окрім того, що у нас виконують цю музику?

Уже багато хто знає, що Максим Тадейович віртуозно грав на «моєму фортеп’яні». На нашому ФБ навіть була музична вікторина, присвячена поету і опері. Максим Рильський імпровізував і виконував твори різних класиків. У тому числі Бетховена (який, до речі, був й імпровізатором!).

Цей композитор – також герой віршів неокласика. Наприклад, у збірці 1925 р. «Крізь бурю й сніг» Рильський писав: «А ми от слухали Бетховена / І мудрі сипали слова». Для поета музична класика – синонім радості. Недарма далі підсумок: «Хай не щасливі, а веселі ми, / І вмієм жити, живучи».

Проте як окремий і головний герой композитор з’явиться у вірші 1927 р. «Бетховен» (до збірок не включеного). Музика тут порівнюється з весняним криком журавлів: «Як високо понад землею, / Навік споріднені землі, / Летять із неї і до неї / Мандрівні, вільні журавлі!» Цей вірш розкриває сутність творчості, і сама трагедія композитора обіграна на ліричний лад. А наступний вірш 1932 р., теж «Бетховен» (уміщений у збірці «Знак терезів»), має свою історію. Він присвячений Дмитрові Балацькому (1902–1981) – бандуристу, хоровому диригенту. Як і поет, цей музикант пережив репресії. У вірші Максима Рильського показано, що правдивий митець – бунтар, нехай обставини і проти нього. Це помітно, зокрема, у словах – бажанні композитора: «Ах, землю розтрощити, / Створити землю, дати радість їм, / Синам землі!» Тут знову повторюється, що творчість – це радість.

Бетховен традиційно асоціюється з високим жанром і врочистою музикою. Але він і автор мелодій, які ми добре пам’ятаємо з дитинства. Принаймні, зі шкільних уроків музики чи співу. Наприклад, це «Хлопчик із бабаком». Бетховен поклав на музику вірша іншого німецького генія – Йоганна-Вольфґанґа фон Ґете. Слова про бабака досі наспівуємо – не завжди пригадуючи, хто автор. Навіть вислів «і мій бабак зі мною» став мотто. Цей твір досі грають і на фортепіано, і на скрипці, і на флейті… Начебто просто пісенька? Але все складніше. Наприклад, мало хто знає, що вірш про хлопчика з бабаком не самостійний твір, бо Ґете включив пісеньку до своєї п’єси «Ярмарок у Плундерсвейлерні», де юний музикант розважає публіку. Сьогодні ми пам’ятаємо цей вірш окремо.

Але як персонаж Ґете заговорив українською? 1927 р. у Києві вийшли перекладені Рильським ноти Бетховена під назвою «Збірка пісень» (випуск 1), де був і вірш про бабака.

Історія цього твору цікава, бо Максим Рильський (як це було не раз) переклав слова у двох редакціях – для читання вірша і для співу. Отже, для читки вірш Ґете такий (перша строфа):

Мені судилось мандрувать,
avec que la marmotte,
просить на хліб, під тином спать,
avec que la marmotte,
avec que si, avec que la,
avec que la marmotte,
avec que si, awec que la,
avec que la marmotte.

Але чому тут слова французькою, якщо автор – німецький письменник, та й композитор – німець? Навіть в оригіналі називається «Marmotte» («Бабак», німецькою було б «Das Murmeltier»). Усе логічно. Бо герой – савояр. Так називали не тільки мешканців Савойї (Савої), а й мандрівних музикантів і співаків. Із Середньовіччя до ХІХ століття включно такі безпритульні хлопчики-французи заробляли собі на хліб тим, що мандрували, граючи на катеринку, а приручений бабак (у кожного свій) показував різні фокуси. Начебто традиційно мандрівних штукарів уявляють з мавпами. Але, оскільки мавпочок на всіх не вистачало, а у французьких широтах було простіше знайти бабака, саме це «мале звірятко» ставало героєм вистав. У вірші Ґете показано мандри, шлях становлення митця… але водночас і беззахисність. Адже і хлопчик, і його звірятко – маленькі перед великим світом. І, безперечно, тут натяк, що талант слід годувати. Савояри – герої літератури, картин (наприклад, полотна Ватто), але життя, зовні романтичне, у цих дітей було злиденним. Герой Ґете – француз, але потрапив до Німеччини, і не з щасливих обставин. Савояри – яких часто гнали через прошацтво – були змушені постійно мандрувати. Так вони з’являлись у Німеччині, Швеції… Як тут не згадати їхніх українських «колег» – лірників, кобзарів і бандуристів, – теж змушених постійно змінювати різні краї.

Оскільки слухач має одразу розуміти, про що мова, то Максим Рильський відтворив французький приспів українською. Вийшло:

Мені судилось мандрувать
З малим моїм звірятком,
просить на хліб, під тином спать
З малим моїм звірятком.
І тут я з ним, і там я з ним,
З малим моїм звірятком.

Єдиний друг савояра – бабак, а обидва – маленькі артисти.

Сьогодні цей твір успішно співається саме у перекладі Максима Рильського. Зокрема, він звучить на концертах, присвячених і пам’яті українського поета й перекладача. Послухати це зворушливе виконання (співає Костянтин Омелянчук, акомпанує Андрій Бондаренко) можна на ресурсі: https://www.youtube.com/watch?v=sOPrjmqmhwQ . (Ініціатори – проєкт «Світова музична класика – українською!», керівник Андрій Бондаренко).

Отже, начебто легкий жанр, але є над чим замислитися. І це ще раз доводить, що найкраще досягається мета, коли за неї беруться генії: Ґете, Бетховен – і Максим Рильський. А продовжують – талановиті ентузіасти.

 Ольга Смольницька,
провідний науковий співробітник
Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського,
кандидат філософських наук,
письменниця, науковець, перекладачка

Ілюстрації з відкритих джерел