^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

30 жовтня 2020 року

НЕВІДОМИЙ МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ

«ХОЧ БИ КАРМЕН ПРИВАБЛИВО ПРОЙШЛА…»

Часто, коли згадують Іспанію чи будь-що, пов’язане з нею, одразу кажуть про Кармен – чи окремо, чи у парі з її коханим Хосе. Не чужа Кармен і нашій культурі – завдяки Максиму Рильському.

Поет у збірці «Синя далечінь» не раз оспівав цю героїню. Це й її гвоздика, і танцівний образ у «Сонеті нудьги й бажання» (1920): «Хоч би злочинні гордощі чола, / Хоч би Кармен привабливо пройшла / І задзвеніли п’яні кастаньєти!» Ліричний герой погоджується навіть на «удар веселого стілєта» (саме так, а не «стилета», у першодруці), але не на рутину: «Немає гірш, як буть собі нудним».

Але Кармен жила не тільки у поезії Максима Рильського, а і в його оперному перекладі.

Згадую, як мені передали два примірники клавіру опери Бізе. Один був – хорові партії, а другий – машинописне лібрето з елементами рукопису.

У нашому Музеї на концерті 2018 р. «Вокальні переклади Максима Рильського» дуже запально прозвучали хабанера, арія Ескамільйо (та сама, про тореадора) і сегідилья. Бойовий спів Ескамільйо у виконанні Павла Бєльського можна послухати тут: https://www.youtube.com/watch?v=-ZvbuOIvZ1k&feature=youtu.be (акомпанемент на нашому роялі – Андрій Бондаренко).

Точну дату перекладу «Кармен» (чи бодай початок) досі не з’ясовано. Але правопис підказує, що перекладач працював за доби українізації, до заборони «скрипниківки». Зазначу, що машинний набір – не Максима Рильського (як і в інших текстах), тому, на жаль, він рясніє помилками. Потім були зміни (зроблені чужою рукою), редагування, не все з них годилося саме для співу… Деякі правки навіть псували зміст, як-от «цигарети» хтось переробив на «цигарки». Відновлювати первісний текст було не так просто. Але задоволення це принесло неймовірне. Наприклад, Кармен, танцюючи з кастаньєтами перед Хосе, на слова коханого про те, що грає сурма (а, значить, військовому пора повертатись у казарму) удає, що не розуміє та співає: «Браво, браво! Я дуже рада, без супроводу музики сумний був би мій танець, так хай живе сурмач і хай живе сурма!»

А тепер – розвінчання міфів, що вкорінились у нас. Кармен і Хосе як образи належать іспанській культурі. Але і новела Проспера Меріме, і опера Бізе – французькі шедеври. Досі багато хто гадає, що Кармен була циганка, а Хосе – іспанець. Адже дія відбувається в Іспанії, та й сам Хосе або Хозе – з Наварри… Але насправді цей герой новели Меріме Хосе – баск. Як відомо, баски зовсім іншого походження, а їхня мова не схожа на жодну в світі. Баскська мова не входить до жодної групи. А от чи була циганкою Кармен? Її виховали саме як ромало, і вона називала себе «калі» («чорною»). Зовні нібито чорнява, смаглява. Розповідаючи Хосе про себе, вона вразила його знанням баскської мови (надзвичайно важкої!) і стверджувала, що її малою викрали цигани, а сама Кармен – землячка басків. Хосе потім підсумує: невідомо, чи сказала ця жінка про себе бодай слівце правди. Але якщо припустити, що Кармен не циганка, це ще цікавіше. Проте вона вихована як циганка і поводиться саме так. В опері її образ більше романтичний, ніж у новелі Меріме, і тому сьогодні у Кармен викликають захват її волелюбність і темперамент. У перекладі М. Рильського одна з її знаменитих арій звучала так:

Любов – це пташка вільна, вільна,
Її ніяк вам не спіймать.
Вона в’юнка, метка, свавільна,
І крилець вам їй не зв’язать.

Ні погрозами, ні грізьбою
Любові крил не зв’яжеш ти, –
Пута скине, й летить стрілою
До раз обраної мети.

…Рушаючи, несподівано для себе наспівую: «Чом на військо ми не схожі, без помилок можем йти…» Це пісня хлопчиків. Переклад, звісно, Максима Тадейовича.

Авторка допису висловлює подяку за надані унікальні факти і джерела співробітникам Національної опери України та лауреату Премії імені Максима Рильського Кабінету Міністрів України, науковцю, перекладачу, письменнику Максимові Стрісі.

Ознайомитися з історією українського перекладу опери «Кармен» і самим лібрето можна за джерелами:

1. Смольницька О., Стріха М. Максим Рильський і його переклад «Кармен» Бізе / Ольга Смольницька, Максим Стріха // Світова музична класика – українською. URL: https://musicinukrainian.wordpress.com/2017/09/07/rylskikarmen/ (Дата розміщення: 07.09.2017).

2. Смольницька О., Стріха М. Максим Рильський і його переклад «Кармен» Бізе / Ольга Смольницька, Максим Стріха // Всесвіт. – 2018. – №3-4. – С. 277–280.

3. У цьому ж числі опубліковано: Жорж Бізе. Кармен. Лібрето опери. Переклав Максим Рильський (комп’ютерний набір мій, редагування М. Стріхи):

Жорж Бізе. Кармен. Лібрето опери. Переклав Максим Рильський // Всесвіт. – 2018. – №3-4. – С. 258–271. (Закінчення тексту лібрето у наступному номері).

Ольга Смольницька,
провідний науковий співробітник Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського,кандидат філософських наук

Ілюстрації:
Скановані сторінки лібрето і хорових партій «Кармен»
«Кармен-сюїта» – з відкритих джерел