^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

1 серпня 2020 року

ПОЕТИЧНО-МУЗИЧНА ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ

26 липня наш Музей учергове привітав нових гостей. Точніше, і давніх теж, оскільки цього дня відбувся справжній взаємозв’язок поколінь. Про це – нижче.

Просто неба, за особливо гарної та сонячної погоди, була презентація книги «Гаврилова Богуслава Лазарівна (Славуня). Книга спогадів та подяк», написаної нащадками жінки, якій присвячено це ошатне видання. Богуслава Гаврилова (або, як її називали у сім’ї, Слава чи Славуня, 1924–2005), була дитячим лікарем. Цього року їй було б 96 років. Сама книга (до якої долучилися буквально всі члени родини, кожний написав статтю) вийшла 2020 р. Видання оформлене вишивками, зробленими самою Славою Лазарівною. Завдяки цій книзі та виступам усіх, хто знав цю жінку (а також самому заходу, чиєю модераторкою була музикант і співачка Олена Зарицька, донька Богуслави Гаврилової), створюється портрет світлої людини. Книга позначена душевним змістом і оригінальним дизайном, створеним онучкою героїні книги, Тамарою Федоренко.

Презентація була досить незвичною, бо містила багато музичних номерів. Так, на початку та у фіналі звучав київський романс «Прилетіла канарейка» (музика В. Губи, слова В. Курінського та І. Конончук, із фільму «Від лівого краю»). Яке пояснила Олена Зарицька, її мати обожнювала романси. Сама організаторка спочатку планувала назвати цю презентацію «Старий київський романс». Зустріч гостей відбулась у музичному супроводі саксофоніста Євгена Френкеля. Слухачі мали змогу почути музику на різні смаки – від «Якби не було тебе» Джо Дассена до «Алілуї». Грали саксофон, флейта, акордеон, фортепіано… Учасники співали а капела і під акомпанемент, соло, дуетом, тріо, хором…

На презентації було наголошено на родинних цінностях. Також розповідали про музичну спадковість – наприклад, Олена Зарицька поділилася спогадами про те, як виник сімейний ансамбль «Маки», що виступав і перед військовими у шпиталях. Прозвучали пісні «Мама – сонячна зоря», перший гімн України «Боже, великий, єдиний» (на слова Олександра Кониського), під який усі встали; Юрій Федоренко (саксофоніст та викладач вищої категорії) виконав на саксофоні твори «Аве Марія», рок-баладу «Лиш вона» (з репертуару групи «Плач Єремії») та свою авторську композицію "Кікладський світанок". Далі виступив юний музикант Андрій Кляшторний, який під акомпанемент Анни Кляшторної (фортепіано) виконав на флейті українські пісні «Дощик», «Ти до мене не ходи», «Чорнобривці» (дехто навіть підспівував) тощо, а насамкінець – мелодію зі знаменитого фільму «Звуки музики». Поет, співак і музикант Олександр Гаврилов (учасник ансамблю «Маки») почав виступ із декламації вірша Максима Рильського «Надворі дощ, холодний вітер виє…», зазначивши, що сьогоднішня погода вельми сприяла презентації. Учасник розповів, що батько його матері, актор Лазар Шевченко, товаришував із Максимом Рильським; влучно процитував слова Івана Драча (ще одного друга і Максима Тадейовича, і нашого Музею) про те, що ми шануємо насамперед людину (а не книгу, установу тощо) – тобто у даному разі шануємо Богуславу Гаврилову, яка «нас зібрала» (за його словами). Далі пан Гаврилов читав свій вірш про матір, а потім виконав пісні на слова Максима Рильського «Молюсь і вірю», «Яблука доспіли, яблука червоні!» (музика Андрія Куца; композитор також був присутній на заході та грав на акордеоні). Олександр Гаврилов зазначив, що його виступ – «з секретом». «Секрет» виявився червоними яблуками, які співак роздав присутнім дітям – за власними словами, і музикантам, і «майбутнім музикантам».

Далі представили Лілію Лінчук (музикантку і співачку), яка порадувала піснями «Місяць по небу ходить» (з репертуару Наталії Могилевської, але виконавши у власній манері) і «Де ти тепер» (пісню Квітки Цісик).

Було багато охочих узяти слово, і перелічити всіх просто неможливо. Зібралися друзі, однокласники, однокурсники, колеги як Богуслави Гаврилової, так й її дітей. Були діти, молодь, старше покоління (у тому числі ті, хто пам’ятає Максима Рильського). Слово виголосила й авторка цих рядків, привітавши гостей у Музеї.

Спонсор книги, зять Богуслави Гаврилової, Микола Зарицький, розповів сімейні історії та зазначив про позитивну енергетику своєї тещі, сказавши: сьогодні «учасники легко виступають, це теж дуже символічно», тобто незрима присутність героїні книги всіх надихнула.

Однокласниця ведучої, Юлія Борковська (названа Оленою Зарицькою «Мій бойовий товариш») докладно розповіла про своє дитинство і спілкування зі «Славою Лазарівною», насамкінець підсумувавши, що є «неперервність культури», і одна з таких неперервностей – дружба родинами. Зазначимо, що пані Юлія – теж музична людина, оскільки грає на блокфлейті (а сама Олена Зарицька – на фортепіано та сопілці). У фіналі учасники виконали хором пісню «Демеевка» (як спогад про власний район), де є слушні слова: «Киев – мудрая столица и для всех она одна». Але хоча далі була неформальна частина (фуршет, у тому числі зі спеченим організаторкою короваєм), музика ще звучала. Так, Віра Тализіна, піаністка і викладачка французької мови (що вже виступала у нас) зіграла на знаменитому роялі у вітальні два гарні романси.

Присутні висловлювали захват від самого Музею та його атмосфери. Були давні наші відвідувачі – і те, хто вперше бачать цю красу.

Багато учасників прийшли в українських національних костюмах, тобто підтримували рідні традиції. Хочеться відзначити й високу фахову підготовку музичних номерів.

Загалом концепцію заходу можна підсумувати так: мистецтво на різний смак, від класики до етніки і сучасності, логічна ланка, зв'язок поколінь.

Сподіваюся, цей зв'язок не вриватиметься і надалі!

Ольга Смольницька,
кандидат філософських наук,
старший науковий співробітник
Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського

Світлини Анни Король