^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

29 травня 2020 року

НЕВІДОМИЙ МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ

ПОРЯТУНОК «ПРОДАНОЇ НАРЕЧЕНОЇ»

Максим Рильський – така різнобічна і досі загадкова постать, що дивуємося: здається, він умів усе. Наш Музей започатковує розповіді про українську музику – у тому числі оперну. Як ми вже зазначали, оперні переклади Максима Тадейовича за його життя не публікувалися й навіть не зберігались як слід. Отже, твори співалися й отримували схвальні відгуки, але – от парадокс – не увічнювалися на папері. А послухати їх іншим разом могло й не вийти – адже опери і знімали з репертуару. Наш Музей та інші ентузіасти успішно заповнюють цю прогалину.

Праця над українською оперою – оригінальною чи перекладною – подекуди нагадує детектив. А біографії деяких перекладачів навіть схожі на трилер. Це особливо сумно, якщо врахувати: у ХХ ст. з’явились імена тих, які не просто перекладали опери з оригіналів, але й були у країнах композиторів, тобто бачили все «наживу» та могли відчути іншу культуру. Власне, те, що й треба перекладачу.

Як відомо, у 1934–1950 рр. (окрім перерви під час війни) Максим Рильський був завлітом Київської опери. З-поміж перекладів поета значиться і комічна опера Берджиха Сметани (1824–1884) «Продана наречена» (1866). Цей чеський шедевр досі не забутий і ставиться у різних країнах. Але яка ситуація у нас?

Досліджувати цю оперу особливо цікаво, оскільки історія українського і чеського народів у дечому схожа. Так само, на жаль, геніальні твори не завжди (а то й рідко) визнаються за життя автора. Наприклад, самому Сметані дорікали, нібито він… не володіє чеською мовою, не знається на народній музиці тощо. (Чеські джерела вже не приховують цієї неприємної історії, насправді ж Сметана був чудовим фахівцем не лише у музиці, а й у культурі свого народу). Попри все, «Продана наречена» стала справжнім національним твором – і одночасно зрозумілим кожному. Ця опера ввійшла у чеський канон. Якщо ми хочемо дізнатися про народні танці, співи, весільні традиції, костюми Чехії – слухаймо оперу Сметани.

Україна відкрила «Продану наречену» завдяки театру корифеїв і першому перекладу Миколи Садовського. До речі, він і співав партію свата Кецеля (колоритного персонажа). Проте новий час – у тому числі зміни у нашій мові – диктував вимогу вже нового перекладу.

Отже, три роки тому… Переді мною люб’язно наданий клавір. Як й інші переклади опер, українська інтерпретація Сметани не була видана за життя Максима Тадейовича. Отже, текст треба підготувати для друку – фактично розшифрувати. Над веселим перекладом веселого твору особливо приємно працювати, тому я поринула у сторінки, де надруковано чеський текст, а згори надписано фіолетовим чорнилом переклад. Було помітно, що він робився з чеського оригіналу (а не російського тексту), і українська версія звучить дуже природно. Але я помітила також і те, що клавір надписаний не рукою М. Рильського, а кимсь на сьогодні невідомим. Річ не лише у почерку, а й у помилках, із яких було видно, що українська мова не близька переписувачу (наприклад, «цім» там, де має бути «цим»).

Але раптом додалось інтриги – адже три роки тому мені надали й лібрето. Переді мною лежала оздоблена орнаментом брошура – лібрето «Проданої нареченої» 1938 р., видавництво «Мистецтво». Перекладачем опери значився М. Рильський. Як завжди, у лібрето переповідався зміст опери і наводились україномовні уривки з арій. Отже, я почала працювати над текстом, взоруючись на клавір.

Але у виданні 1937 р., зробленому один в один до брошури 1938 р., чомусь інші імена перекладачів: Івана Микитенка та Бориса Петрушевського. Немає і вступної статті І. Микитенка «Твір, який ми шануємо». Але далі тексти ідентичні! Я не знайшла різночитань. Клавір і видане лібрето (уривки арій у книжечці) не мають суттєвих відмінностей. Переписати переклад у клавір міг, звісно ж, і не Максим Рильський (я бачила вже досить таких випадків), проте… чиє насправді авторство української версії Сметани?

Виявилася трагічна обставина: перекладачів репресували. А лібрето вже вийшло. Щоб допомогти близьким родичам винищених Микитенка і Петрушевського, а ще – зберегти твір на сцені – Максиму Тадейовичу довелося написати своє прізвище як перекладача. Відтак, наступного року брошуру перевидали, але вже авторство перекладу вказали інше. На прізвища Микитенка і Петрушевського до того наклали табу. Сьогодні ж нам доводиться працювати з уламками спогадів і відтворювати розбиту мозаїку.

Але українською опера все ж таки прозвучала, і не раз. Прем’єра «Проданої нареченої» на київській сцені відбулася 1936–1937 рр. (ще під прізвищами Микитенка і Петрушевського). Потім опера йшла у сезон 1949–1950 рр. – уже як переклад Рильського.

Отже, Максим Тадейович виступив як редактор і «промоутер» шедевру, талановито перекладеного колегами неокласика. Але головне, що Максим Рильський врятував переклад опери і допоміг (таємно) тим, хто заслуговував на це.

Берджих Сметана створив свою оперу за доби чеського відродження. «Продану наречену» переклали на двох хвилях українського відродження, а друге життя опері як тексту і виставі надав Максим Рильський.

Сподіваємося, «Продана наречена» зазвучить на сцені українською. Сама опера цього варта. Гарний гумор, авантюрність героїв – своєрідних чеських Наталки Полтавки і Петра, – комічність і дурного конкурента (Вашека), і хитрого свата Кецала (який сам себе перехитрив) не можуть не викликати веселощів. І хоча глядач та читач перейматимуться за Єніка і Маженку (особливо насамкінець), усе завершиться щасливо. Як і має бути у комедії.

Авторка допису висловлює подяку за надані унікальні факти і джерела працівникам Національної опери України та лауреату Премії Максима Рильського Кабінету Міністрів України, перекладачу, письменнику, науковцю Максиму Стрісі.
З обставинами виявлення авторства перекладу цієї опери можна ознайомитись у наукових публікаціях:

Cмольницька О. О. Доведене авторство українського перекладу опери Берджиха Сметани «Продана наречена» як нове відкриття / Смольницька О. О. // Молодий вчений. – Січень 2018. – №1(53). – Ч. ІІ. – Херсон, 2018. – С. 175–180.
Смольницька О., Стріха М. Трагічні обставини доби в дзеркалі одного оперного перекладу / Ольга Смольницька, Максим Стріха // Всесвіт. – 2018. – №1-2. – С. 165–170.

Стріха М. Максим Рильський – перекладач оперних лібрето (літературний, мистецький, націєтворчий виміри) / М. Стріха // Світова музична класика – українською! Переклади вокальних творів українською мовою. URL: https://musicinukrainian.wordpress.com/…/rylsky-vocal-tran…/ (15.12.2019).

Ольга Смольницька,
старший науковий співробітник Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського,
кандидат філософських наук

Ілюстрації: сканування палітурки і сторінки клавіру – Ольга Смольницька
Вибрані сторінки лібрето взято з відкритих джерел
Розворот лібрето 1938 р. – з Національної опери України