^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

6 травня 2020 року

НЕВІДОМИЙ ГІМН МАКСИМА ТАДЕЙОВИЧА

До 125-річчя від дня народження Максима Рильського
Державний архів Київської області представляє виставку-онлайн «І серце твоє не згорить, не замовкне, не згасне»»

Цікаві документи представлені на ній. Скажімо, рукопис фейлетону П.Михайловича «Неокласики», надісланий в редакцію газети «Більшовик» ще в далекому 1923-му році. Починається він вельми промовисто: «Слава Алаху*, що я не неокласик...». Чи було його опубліковано, чи ні – наразі не відомо…

А в протоколі засідання партбюро СРПУ від 16 січня 1947 року знаходимо творчий звіт М.Т.Рильського. З нього дізнаємося, що Максим Тадейович (окрім усього іншого - один із очільників Всеслов’янського комітету - в 1946-му відвідав славістичний конгрес в Югославії, де Йосип Броз Тіто подарував йому гаптованого хорватського кунтуша) написав новий слов’янський гімн, який до сьогодні ніде не публікувався:

«…Коли ми були на Всеслов’янському конгресі, там виникла думка, що нема Всеслов’янського гімну. «Гей, слов’яни!» - не відповідає новому демократичному рухові слов’ян. Я взяв на себе завдання написати цей гімн (читає новий гімн). Я послав його у Всеслов’янський комітет у Москву…»

Та вже в 1947-му Сталін побив горшки з Тіто, і діяльність Всеслов’янського комітету на довгий час була заморожена. Загубилися сліди й написаного Максимом Рильським «демократичного» Всеслов’янського гімну.

 

«ГЕЙ, СЛОВ’ЯНИ!»

Гей, слов'яни, наше слово
Піснею лунає,
І не стихне, поки серце
За народ страждає.

Наше слово дав Господь нам,
На те Його воля,
Хто примусить нашу пісню
Змовкнути у полі?

Дух слов'янський живе вічно,
В нас він не погасне,
Злої сили біснування
Проти нас завчасне.

Проти нас хоч світ повстане,
Але нам те марно
З нами Бог, а хто не з нами —
Згине той безславно.

Український переклад Павла Грабовського

Віктор Ціон

*орфографію збережено

http://dako.gov.ua/%d1%96-%d1%81%d0%b5%d1%80%d1%86%d0%b5-%…/