^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

27 квітня 2020 року

МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ ЯК ДІЯЧ ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ОПЕРИ

Точну дату початку Максимом Рильським оперного перекладу досі не з’ясовано. Вочевидь, це 20-ті роки ХХ ст. – період українізації, у тому числі оперної. Відтак, назріла потреба у нових перекладах (у тому числі замість застарілих). Переклад мав встигати за розвитком мови.

Максим Рильський був завлітом (завідувачем літературною частиною) Київського оперного театру (сьогодні це Національна опера України імені Тараса Шевченка) у 1934–1950 рр. (окрім років війни). Зокрема, до обов’язків входило знання опери та музики взагалі, добирання репертуару – а також, безперечно, орієнтування у сучасному літературному процесі. Але практика показувала, що завліт мав знати і вміти все – що Максим Рильський чудово демонстрував.

Із 30-х до 60-х рр. включно поет (ризикуючи собою) у звернення до М. Хрущова та інших обстоював нагальну необхідність українського перекладу опери. Один із аргументів: «В Киеве много русского населения – но, общаясь с украинцами, оно в той или иной мере знает и украинский язык – и уж во всяком случае понимает пение на этом языке» (лист до Хрущова 1939 р.). Поет наполягав на підвищенні культури української мови, чому сприятиме оперний переклад. Завдяки ініціативі М. Рильського опера в українському перекладі звучала на київській сцені до 1972 р.

Загалом М. Рильським було перекладено до двадцяти або навіть понад двадцять опер. На жаль, досі не всі знайдені (а може, не всі збережені). За життя поета жодний переклад цих опер не друкувався і лише зараз окремі тексти опубліковані (з 2017 р.) та плануються бути оприлюдненими.

Деякі переклади було виконано не до кінця (Станіслав Монюшко, «Страшний двір»), деякі клавіри («Євгеній Онєгін») збереглися в неповному стані.

На сьогодні знайдено такі збережені тексти оперних перекладів (загальною кількістю 15):
• «Травіата»
• «Кармен»
• «Севільський цирульник» (відредагований переклад Олекси Варавви)
• «Євгеній Онєгін»
• «Винова краля»
• «Мазепа»
• «Руслан і Людмила»
• «Іоланта» (у співавторстві з Діодором Бобирем)
• «Страшний двір» (оперу перекладено не до кінця)
• «Продана наречена» (врятований М. Рильським переклад репресованих Івана Микитенка та Бориса Петрушевського: поет був змушений поставити своє прізвище)
• «Іван Сусанін»
• «Царева наречена»
• «Тарас Бульба»
• «Запорожець за Дунаєм»
• «Щорс»

Перу М. Рильського як поета належить лібрето опери «Хвесько Андибер» (за мотивами козацької думи).

Ознайомитися з відео виступів (окремих арій) у перекладах Максима Рильського можна за такими посиланнями:
Проєкт «Світова музична класика – українською» (ініціатор та ентузіаст Андрій Бондаренко): повний каталог відео: https://musicinukrainian.wordpress.com/video/catalogue/ Із перекладів Максима Рильського: «Бабак» (Бетховен, на слова Й.-В. Ґете), «Кармен», «Травіата», «Винова краля».

Окремі партії на інших ресурсах:

Арія Онєгіна: 
https://www.youtube.com/watch?v=aHMGBHmBfsg

Арія Лєнського: 
https://www.youtube.com/watch?v=Xrwg8tKwfU0,
https://www.youtube.com/watch?v=fROSjt1uZLY

Інформацію про оперну діяльність Максима Рильського можна отримати з наукових публікацій авторства Максима Стріхи (лауреата Премії імені Максима Рильського Кабінету Міністрів України) та Ольги Смольницької. Статті – у співавторстві та одноосібні.

Авторка висловлює щиру подяку Максимові Георгійовичу Рильському, Максимові Стрісі, працівникам Національної опери та іншим за надані факти.

Довідку підготувала
Ольга Смольницька,
кандидат філософських наук,
старший науковий співробітник
Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського