^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

8 квітня 2020 року

«І ти гортаєш споминів листи…»

З «НЕЗАЛЕЖНИХ ВІД НЕЇ» ПРИЧИН

Восени 1956-го Максим Рильський пише листа* директору Держлітвидаву О.І.Бандурі:
«Дорогий Олександре Іларіонович!

Євгенія Яківна Рудинська переклала роман Бальзака «Втрачені ілюзії» (для якого я переклав вірші) цілком самостійно, без усяких співавторів у перекладі. Чому її ім’я не було зазначене на I виданні – це було з «незалежних від неї» причин. У т. Рудинської зберігся, до речі, мій лист до неї як перекладача роману, датований 5 березня 1930 р., який потверджує самостійність її роботи.

З привітом М. Рильський
25/IX 1956»

Євгенія (Ївга) Рудинська (1885 – 1977) – українська музейниця і перекладачка. Листа цього Максим Тадейович написав на підтвердження авторства її перекладу «Втрачених ілюзій» Бальзака у зв’язку з підготовкою перевидання твору у Держлітвидаві України. Однак, як і у першому виданні 1937-го року, так і у виданні 1956-го, прізвище перекладачки зазначено не було.

Про які ж «незалежні від неї» причини згадує Рильський?

Справа в тім, що в 1934-му Ївгу Рудинську, директорку розформованого напередодні Музею українських діячів науки та мистецтва ВУАН, було заарештовано. Вже втретє (вперше це трапилося з нею ще 1921-го, в Полтаві, а вдруге вона відсиділа чотири з половиною місяці у справі СВУ). Перебувала на засланні в Котласі.

Померла 1977-го у Пущі-Водиці, в будинку для ветеранів сцени.

Окрім Бальзака перекладала й інших авторів: Жуль Амеде Барбе д'Оревільї «Чортовиння» («Сяйво», 1929), Еміль Золя «Завоювання Плассана» (Держлітвидав, 1959, перевидано в 1972-му), оповідання Гі де Мопассана…

В своєму листі***** з Полтави до віце-президента ВУАН Сергія Єфремова від 22.01.1924-го Ївга Рудинська пише:
«Вельмишановний Сергію Олександровичу!

Спасибі Вам за Ваш лист, такий хороший, за книжки. Лист Ваш розвіяв трохи сумний настрій, що був у ті дні у всіх нас, а коли вчора Михайло** читав нам чарівні рядки «Синьої далечіні»*** – всім трьом було добре і якось світліше на душі. Вашу книжечку я почала читати, спасибі ще раз. А чого сумний настрій, чого темно на душі? Все з тої ж причини, що працюємо з людьми, що дуже нагадують не дуже розумного героя одної народної казки. До Вас летить «велике послання», з якого Ви довідаєтесь про справу в деталях. Вона полягає в тому, що знову Музею Мистецтва загрожує переселення, руйнація того, що зроблено… (…) На Академію, власне кажучи на Вас і на Миколу Федотовича Біляшівського**** покладаємо великі надії…»

12 лютого ц.р. минуло 135 років від дня народження Ївги Рудинської.

Невідомий автор

І ви побачите: вони як побратими,
Полинуть у глибінь, що зорями ясними
Створитель наш заткав, -
І вам на їх сліди, як на маяк довічний,
Покаже, в темряві признАк шукати звичний,
Кмітливий мореплав.

Переклав з французької М.Рильський******

Підготував Віктор Ціон

* Максим Рильський. Зібрання творів в двадцяти томах. Київ, 1988. Том 19, стор. 423
**Михайло Якович Рудинський (1887 – 1958), відомий український археолог, педагог і музейник, молодший брат Ївги Рудинської.
*** Йдеться про поетичну збірку Максима Рильського «Синя далечінь» (Київ, «Слово», 1922).
****Микола Федотович Біляшівський (1867–1926) – український мистецтвознавець, етнограф, археолог, громадський діяч. Один із засновників та академік Української академії наук (1919); дійсний член ВУАК при ВУАН.
*****Принь О.В. Листи Михайла та Євгенії Рудинських до академіка Сергія Єфремова як джерело до історії української археології та музейництва // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. — 2017. — Вип. 21. — с. 132—147.
******До перекладу, здійсненого Є.Рудинською, М.Рильський переклав низку віршів Т.Готьє, Д.Жірардена, Ласайї та невідомих авторів, які були використані Бальзаком у «Втрачених ілюзіях».