^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

16 лютого 2020 року

ФЕДІР АНДЕРС: МІФІВ БІЛЬШЕ НІЖ ФАКТІВ

16 лютого 2020 року в Музей Максима Рильського відбулось чергове засідання ККК Київ. Засідання Клубу Корінних Киян на тему «Федір Андерс. Міфи та реальність». Розповідь Тетяни Нікітюк (Тоня Яблонева), членкині Спілки журналістів України, була присвячена київському авіаконструктору, що практично самотужки створив дирижабль «Київ». Політ цього аеростату відбувся 9 жовтня 1911 року.

Можна лише уявити, яке враження справила на киян величезна «риба», що пропливала над нашим Містом від Купецького зібрання (нині будівля Національної філармонії), над Подолом в бік урочища Наталка (нині Оболонь) до Вишгорода. Ємність оболонки дирижаблю становила 890 м³, довжина – 35,5 м, діаметр – 6,8 м. До балону кріпилася гондола з двигуном Anzani потужністю 25 кінських сил, а також місцем для двох-трьох пасажирів.

Безумовно, політ дирижабля був неординарною подією в житті містян, а ще це був тріумф його творця.

Свого часу доповідачка ретельно, майже по крихтам, збирала пазли біографії Федора Андерса (1868 – 1926), вивчаючи публікації в газетах «Киевлянин», «Рада» та інших. Спростувавши багато «загальновідомої» інформації про Федора Фердинандовича, пані Тетяна дослідила невідомі загалу факти з його біографії та досягнення київського конструктора і авіатора.

Отож, Федір Андерс працював інженером, захоплювався авіацією і навіть був заступником Миколи Делоне, голови Київського товариства повітроплавання. 1910-го опублікував брошуру «Как самому построить аэроплан в один месяц без мотора при расходе в 385 рублей». Але згодом його зацікавлення повністю зосередилися на дирижаблях...

На жаль, білих плям в біографії конструктора залишається дуже багато. Скажімо, достеменно не відомо, чи працював Федір Андерс напередодні Першої світової війни в Німеччині, в славнозвісній дирижаблебудівній компанії графа Цеппеліна? Не все зрозуміло і з освітою Федора Фердинандовича. Вважається, що в 1918-му п’ятдесятирічний(!) авіатор заочно закінчив Київський політехнічний інститут. Але жодних документальних підтверджень цьому Тетяна Нікітюк в архівах не знайшла. Обидва його сини, Федір і Володимир, загинули в роки Громадянської. Перший в 1919-му, воюючи на боці більшовиків. Другий в 1920-му, під Одесою, пілотуючи аероплан.

На жаль, до нашого часу дійшло лише одне прижиттєве фото Федора Андерса. А за період з 1913-го по 1923 рік не збереглося жодного його листа!..

А ще доповідачка зупинилася на київських адресах відомого дирижаблебудівника. Перша - це будинок на вулиці Фундуклеєвській (нині Богдана Хмельницького), 50 , на якому зараз висить меморіальна дошка з відповідним написом. А ось про другу адресу пані Тетяна довідалася з листа Федора Андерса, який знайшла в архіві – вулиця Мала Володимирська (нині Олеся Гончара), 90/1. Цей будинок зберігся до наших днів.

На засіданні були присутні нащадки Федора Фердинандовича по лінії його брата: Андрій Андерс з дружиною та сином. Андрій Володимирович розповів, що його дідусь в п’ятирічному віці разом із батьком провідували Федора Андерса в квартирі на вулиці Леніна (нині Богдана Хмельницького).

На жаль, ніяких документів та світлин в сімейному архіві не залишилось. Є свідчення, що їх була змушена знищити донька Федора Андерса Наталія на початку Другої світової війни.

Помер Федір Андерс у 1926 році. Похований на Байковому цвинтарі (ділянка 4-А).

12 листопада минулого року Київрада затвердила проєкти рішень про найменування нових об’єктів міста. Планується, що нова автомагістраль у Солом’янському районі, яка проляже у місцевості Совки від проспекту Валерія Лобановського і виконуватиме функції основної під’їзної дороги до летовища «Київ» носитиме ім’я Федора Андерса.

Запрошуючи на засідання своїх FB-френдів, я дізналася, що в Києві живуть й інші нащадки Федора Фердинандовича, які, на жаль, не змогли прийти на засідання.
Отже, буде продовження…

Дякую Тоня Яблонева за неймовірно цікаву доповідь, співробітникам Музей Максима Рильського за допомогу в організації засідання та Любов Лавріненко за підтримку.

Богдана Мурашова,
голова ККК Київ. Засідання Клубу Корінних Киян

Автор світлин засідання - Віктор Ціон