^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

14 січня 2020 року

УКРАЇНСЬКИЙ КІПЛІНҐ І ВЕЧІРКА В АНГЛІЙСЬКОМУ СТИЛІ

Наш Музей започаткував у форматі «Рильських читань» нову рубрику – «Літературознавчі студії», за пропозицією директорки Вікторії Колесник. Ця рубрика відкрилася лекцією – якраз на Василя, або Старий Новий рік, тобто 14 січня. Темою було «Кіплінґ і навколо нього». Лекцію прочитала Ольга Смольницька, старша наукова співробітниця Музею, членкиня Українського Кіплінґівського Товариства.

Редьярд Кіплінґ (1865–1936) – наймолодший в англомовній літературі нобелівський лауреат (1907). Він досі залишається наймолодшим англійським письменником, який отримав цю премію. Сюжети автор брав із гущавини життя, пишучи про те, що добре знав – недарма тривалий час він був військовим репортером, мандруючи у «гарячих точках» Індії, Африки та інших екзотичних країн.

Кіплінґівська тема вже звучала у нашому Музеї – адже Премію Максима Рильського за 2019 р. отримала Юлія Джугастрянська за переклад найкращого роману Кіплінґа «Кім» (і примірник з автографом є у нас!), і нагородження відбулось у нашому голосіївському мануарі. Отже, пора познайомитися докладніше з нашим, українським, Кіплінґом. Тим паче що є справжні ентузіасти цього письменника! У Британії це Почесний бібліотекар Кіплінґівського Товариства Джон Вокер, а в Україні творить ціла плеяда кіплінґістів. Це лауреат Премії Максима Рильського і друг нашого Музею, перекладач і науковець, член Українського Кіплінґівського Товариства Максим Стріха (який 1989 р. відкрив Україні Кіплінґа таким, яким цей геній був, і фахово переклав багато його раніше не знаних нашій авдиторії поезій); Голова Українського Кіплінґівського Товариства Володимир Чернишенко – і багато інших, згаданих на лекції.

У промові Ольга Смольницька почала з руйнації міфу про те, нібито Кіплінґ писав лише на індійську тематику або лише твори для дітей (на жаль, донедавна його у нас знали або таким, або ж «бардом імперіалізму» чи расистом – усі ярлики неправдиві!). Далі в оповіді було зруйновано й інші стереотипи про англійського генія. Ілюструючи оповідь різними прикладами, науковиця часто цитувала українських поетів (передусім неокласиків), чиї вірші – на думку дослідниці – позначені кіплінґівськими мотивами. Власне, кожне питання (заявлене в афіші) виявлялося таким цікавим і вичерпним, що довелося б присвятити Кіплінґу не одну лекцію.

Слухачі мали змогу почути нюанси кіплінґівських оригіналів і експерименти зі словом – іноді зумовлені добою, іноді ризиковані. Лекторка наголосила на тому, що сьогодні ми, українські перекладачі й науковці, творимо сучасну кіплінґіану. Це прецікавий і живий процес. Відбувається справжній видавничий і взагалі творчий бум. Кіплінґова тема живе і на фестивалях, і звучить у піснях Сергія Василюка (гурт «Тінь Сонця»), Атанайї Та (яка раніше виступала і у нашому Музеї), Юлії Броварної, Кирила Булкіна та ін., ілюструється… Кіплінґ – на конкурсах перекладів віршів, на майстер-класах із ліпки кота, який гуляв сам по собі, і взагалі – скрізь. Тому сподіваємося, що цей британський геній не залишиться об’єктом суто теоретичних розвідок, а його твори у найкращих перекладах нашою мовою будуть доступні всім охочим українцям.

Лекція завершилася дуже виграшно. Максим Стріха продекламував у своєму перекладі вірш «Прохання». Ідея цього твору: треба судити не самого автора, а його книги. Адже постать автора і його творчість не одне і те ж саме. З уст самої лекторки звучали переклади Максима Стріхи – і цитати з «Балади про Схід і Захід», і з книг про Пака, та ін.

На лекції були присутні Максим Рильський-онук, Вікторія Колесник та інші музейні співробітники, а ще – узагалі поціновувачі мистецтва, як давні, так і нові наші гості.

Захід відбувся у камерній і доброзичливій атмосфері. Гості мали змогу посмакувати вишуканим варенням і чаєм – у британських традиціях. Отже, зустріч відбулась у найкращих українських і англійських традиціях – це нагадувало «англійський клуб», але наш! Лекція завершилася дружнім і корисним взаємообміном творчими планами.

Сподіваємося й надалі стати організаторами заходів на честь Кіплінґа – адже, як ми вже помітили, стежки «залізного Редьярда» дедалі частіше перетинаються з українською культурою!

Наш музкор