^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

10 грудня 2019 року

КРІЗЬ БУРЕВІЇ ТА СНІГИ. УКРАЇНСЬКІЙ ШЕКСПІР

Українській Шекспір - саме так називають Дмитра Паламарчука, видатного українського перекладача, поета та громадського діяча, лауреата премії імені Максима Рильського.

Під такою ж назвою до 105- річчя майстра у столичному будинку письменників 10 грудня 2019 року відбувся літературно-музичний вечір його пам’яті.

Головуючою цього заходу виступила Вікторія Колесник, директорка Музею Максима Рильського.

Дмитро Паламарчук народився 1914 року у селянській родині на Черкащині. У 1937 році його батька розстріляли в Уманській тюрмі як «ворога народу».

Утім, Дмитру вдалося здобути освіту: він навчався в Одесі у художньому технікумі, а 1939 закінчив літературний факультет Одеського педагогічного інституту.

Коли розпочалася німецько-радянська війна, Паламарчук служив у танковій частині. Незабаром потрапив у оточення і полон, але йому вдалося втекти. Далі боровся за незалежну Україну в лавах ОУН - УПА.

1944 Дмитра Паламарчука схопили радянські солдати. Війна наближалася до кінця — і режимові були потрібні робочі руки, можливо, завдяки цьому він отримав відносно м'який вирок — 10 років.

У таборі Паламарчук познайомився з Григорієм Кочуром, поетом і перекладачем, людиною енциклопедичних знань, а також з багатьма високоосвіченими людьми. Саме у таборі Паламарчук уперше взявся за переклади. Французької мови він вчився в колишнього німецького посла в Італії, англійської — в онука Миколи Терещенка, цукрозаводчика і мецената.

Повернувшись в Україну, Паламарчук спочатку жив у Богуславі, в батьків дружини, а потім, завдяки допомозі Максима Рильського, оселився в Ірпені, неподалік від свого табірного побратима Григорія Кочура, і до кінця свого життя продовжував перекладацьку справу.

Сьогодні в Ірпені одна з вулиць носить ім’я Дмитра Паламарчука, а його творча спадщина надихає митців на створення нових шедеврів. Свідченням цьому - пісенний цикл ірпінського композитора Юрія Бліннікова на переклади сонетів Шекспіра, які свого часу зробив Дмитро Паламарчук. На вечорі ці твори пролунали у виконанні лауреатів Всеукраїнських та міжнародних конкурсів та фестивалів Наталії Ткаченко, Вікторії Кашинської, Еліен Мак.

Згадуючи життя та творчість українського Шекспіра, у білій залі Будинку творості виступили науковці: Наталя Жлуктенко, к.ф.н, профессорка кафедри зарубіжної літератури КНУ ім.Т.Шевченка, Віталій Радчук, доцент кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови КНУ ім.Т.Шевченка, Сергій Борщевський, голова Творчого об’єднання перекладачів НСПУ, лауреат премії ім.М.Рильського, Валерія Богуславська, перекладачка з англійської та ідиш.

Надзвичайно важливо, що цей захід привернув увагу молоді: на вечорі були присутні студенти спеціальності "Музичне мистецтво" Університетського коледжу Київського Університету ім.Б.Грінченка (викладачі А.Кифенко та Х.Голян), а також студенти Університету ім.М.Драгоманова з кафедри зарубіжної літератури (викладач О.Корнієнко).

Зацікавленість аудиторії викликав і презентований тізер майбутнього музично-документального фільму «Крізь буревії та сніги. Український Шекспір», ідея якого належить ірпінській краєзнавчині Олені Плаксиній Elena Plaksina. Режисер фільму - Сергій Рожновський, лауреат Гран прі Першого всеукраїнського конкурсу «Засоби масової інформації за міжетнічну толерантність і консолідацію суспільства».

Варто відзначити, що творці фільму, як і більшість ініціаторів та організаторів вечора пам’яті Дмитра Паламарчука, - ірпінчани. Це надзвичайно позитивний приклад для інших територіальних громад: збирати, систематизувати, популяризувати і тим самим давати нове життя маловідомим чи напівзабутим сторінкам української історії. Це благородна і благодатна подвижницька справа, яка розширює культурологічні й історичні горизонти всієї нашої України, безкінечно щедрої на таланти, але такої, що й досі не навчилася по-справжньому їх берегти.

У наш час, коли країна вчергове опинилася на крутому віражі історії, суспільству бракує саме такої копіткої інтелектуальної праці. А ще дуже важливо знайти однодумців, які допомагатимуть не розгубити такі культурні паростки, а дати їм розвинутися й зрости у потужні проекти. Вкотре ірпінчанам у такій справі допомагає Благодійний фонд “Крила Перемоги” та його голова Крамаренко Вікторія.

Lyudmila Chichkaneva,
координаторка проекту 
Планет Юкрейн

Світлини автора

P.S. Вечір відбувся за сприяння:
Національна спілка письменників України НСПУ,
Музей Максима Рильського,
Благодійний фонд «Крила Перемоги»