^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

13 травня 2019 року

«У ПАМ'ЯТІ ВІН СЯЄ, ЧАРОДІЙ...»

13 травня в затишній вітальні Музею М.Рильського слухали музично-літературну композицію з творів Миколи Лисенка «Линуть звуки благовісні...» у виконанні студентів Інституту мистецтв Київського університету ім.Б.Грінченка.

«Тугою, чайкою, плачем дитини
Слались над степом пісні України.
Він їх зібрав, як перлини ясні,
Цілому світу явив ті пісні...»

Максим Рильський

Свого часу видатний режисер і реформатор театру Костянтин Станіславський писав: «Я гаряче люблю українську музику. Якщо Чайковського ми називаємо засновником російської музики, то Лисенка – цього чудового і захоплюючого красою своєї творчості композитора – ми сміливо можемо назвати сонцем української музики».
Понад півстоліття Микола Лисенко віддав композиторській діяльності, написавши більше тисячі самобутніх, різноманітних за формою, обсягом і значенням творів. 

Важко бути першопрохідцем. В українській музичній культурі того часу не було великої опери. Глінка - в Росії, Сметана – в Чехословаччині, Монюшко – в Польщі стали для Лисенка прикладом у створенні національної опери. В його творчості вперше сформувалась і історико-героїчна народна музична драма, і опера лірико-побутова та казково-фантастична, опера-сатира, опера-політичний памфлет. 

Свій творчий шлях у театральній музиці він почав оперетою «Чорноморці», в якій брали участь найвидатніші корифеї українського театру Панас Саксаганський і Микола Садовський, а роль Цвіркунки блискуче виконувала Марія Заньковецька.

«Фольклор – це саме життя» - неодноразово повторював Микола Віталійович своїм учням. І в фортепіанній музиці Лисенко розробляв мотиви зі скарбниці народного музичного мистецтва, де зумів підкреслити типові засоби виразності українського музичного фольклору. 

- Перші мої спогади про батька, - писав Остап Лисенко, син композитора, - пов’язані з музикою. «Діти – говорив він – я казку для вас написав, музичну казку - «Коза-дереза». Хочу, щоб ви наші казки і пісні полюбили, полюбили наш народ. Більше місяця готувались ми до першої вистави. Жодної репетиції не обходилося без Лесі Українки, яка у нашому театрі була і режисером, і балетмейстером, і костюмером. І тепер бачу маленьку залу, ледь-ледь освітлену постать Михайла Старицького у першому ряді. Роль оркестру, як завжди на домашніх концертах і виставах, виконував батько, який зміг створити для нас, дітей, атмосферу справжнього свята». 

Микола Лисенко дружив з Тадеєм Рильським, обоє були членами київської «Старої Громади», а Максим Тадейович, навчаючись в гімназії Володимира Науменка, упродовж кількох років мешкав у родині Миколи Віталійовича. Пізніше він присвятить йому цього вірша:

Неначе сон, довіку серцю милий,
Мов перший цвіт на провесні моїй,
У пам'яті він сяє, чародій,
Чиї пісні нас до життя будили.

Він од народу набирався сили
В натхненній праці, в боротьбі палкій,
Коли творив щоденний подвиг свій
Во ім'я тих, що сіяли й косили.

В своїм «Тарасі Бульбі» громовім
Він проспівав орлину славу тим,
Хто серце має мужнє й непоборне.

Сам чистий серцем, як нагірний сніг,
Він в музиці до «Кобзаря» воздвиг
Народу монумент нерукотворний.

***
В ході концерту прозвучали наступні твори Миколи Лисенка:
"Пісня-кохання" у виконанні Юлії Житкової (клас доцента О.Ляшенко);
"Елегія-журба" - Поліна Теслюк (клас старшого викладача О.Економової);
"Ескіз" - Ганна Мирошниченко (клас доцента В.Тітовича);
"Романс" - Анна Романюк (клас старшого викладача О.Економової);
"Експромт" - Єлизавета Бегерська (клас старшого викладача О.Економової) -.
"Полонез" - Михайло Матущак (клас старшого викладача О.Економової);
"Сумний спів" - Ангеліна Болгова (клас старшого викладача Л.Гаркуші). 
Автори сценарію Ольга Економова та Людмила Гаркуша.

В.Ц.