^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

28 січня 2019 року

BURNS NIGHT: РОБЕРТ БЕРНС – ПОЕТ І СВЯТО

Різні культури об’єднуються завдяки письменникам – і 25 січня наш Музей це ще раз продемонстрував. Ушанували пам'ять шотландського поета, якого багато перекладали і перекладають українською мовою. Торік наш мануар започаткував у своїх стінах святкування Burns Night – адже саме хуртовинної ночі 25 січня 1759 р. в селі Алловей (західна Шотландія) народився шотландський геній, який прожив тільки 37 років, але надзвичайно багато зробив і близький світу – у тому числі Україні. Це – Роберт Бернс (чи Бернз). Сьогодні у селі Алловей збереглася хижа, де народився поет; ця хатина перетворена на комп’ютеризований музей. Також Бернс (якому поставлено безліч пам’ятників) ушановується в Единбурзі, де є Музей трьох шотландських письменників (сера Вальтера – або Волтера – Скотта, Роберта Бернса і Роберта Луїса Стівенсона).

Цього року Роберту Бернсу – 260 років, тому цей захід ювілейний. Але важко уявити Бернса старим, бо для шотландців він неначе добрий знайомий чи родич, та й нам не чужий.

Захід відкрила своїм словом директорка Музею, Вікторія Колесник. Пані Колесник розповіла про значення Бернсової поезії для нас, подібність Шотландії та України – від статусу мови скотс до взагалі культурних питань, зв’язки обох літератур, а також історії шотландської та української еліти в контексті імперій. Пані директорка рясно цитувала Роберта Бернса в перекладах Миколи Лукаша – наприклад, актуальний вірш «Забудь, Шотландіє моя»: «Англійську сталь не раз було / Щербили ми в двобої, / Англійське злото довело / Нас до біди тяжкої». Як було справедливо зазначено, Бернс явив світові справжню Шотландію, про чию культуру довідалися. Сьогодні в українській культурі плідно перекладають шотландців – від народних і літературних балад (Олена О’Лір, Максим Стріха, Ольга Смольницька) до Бернса, від Роберта Луїса Стівенсона (відкрили його вірші українською Максим Рильський, Максим Стріха) тощо. А світ знає брендових письменників, які за походженням шотландці. Зокрема, найбагатша після Стівена Кінґа письменниця, Джоан Роулінґ, – шотландка. 

Далі були музичні виступи. Мовою скотс заспівала, акомпануючи собі на гітарі, Вікторія Джексон – співачка в найрізноманітніших жанрах і стилях, авторка власних пісень і поезій, поліглот (у репертуарі є пісні більш ніж 15-ма мовами). Молода артистка – студентка 4 курсу КНУ імені Тараса Шевченка і НАКККіМ, лауреатка багатьох всеукраїнських і міжнародних конкурсів та фестивалів. Прозвучали пісні на слова Бернса: «My Love is Red, Red Rose», «My Heart’s In The Highlands» (виконавиця пояснила, що це «дуже войовнича пісня»), «Auld Lang Syne». Без цього останнього хіту не обходиться жодне святкування Бернса в шотландців, де б вони не були – чи вдома, чи розсіяні по світу. У паузах між піснями Ольга Смольницька читала свої переклади деяких поезій Бернса – «My Love is Red, Red Rose» і «Highlander Harry Back Again».

Поетеса і перекладачка Олена О’Лір ще раз показала, як чудово знається на кельтській культурі. Пані Олені належать численні переклади шотландських народних і літературних балад.

Ганна Дика, перекладачка Бернса та інших поетів, фахівець з англістики і шотландистики, укладачка антології-білінгви поезій шотландського барда, виступила з дуже змістовною розповіддю про генія. Присутні дізнались і про дитинство поета, і про шотландські звичаї, і про пресвітеріанську церкву, і про українське перекладознавство.

Онук поета, директор Родинного фонду Максима Рильського «Троянди й виноград» Максим Георгійович Рильський поділився своїми враженнями від візиту до Единбурга, а заодно розповів про те, що готується до друку книга прози його геніального діда. На жаль, poeta Maximus недооцінений і досі майже не відомий як прозаїк і публіцист, але його тексти заслуговують на особливу увагу. Відбувся діалог з авдиторією – зокрема, щодо різних варіантів назви книги.

Бардеса і журналістка Оксана Чайка виконала під гітару вірші Бернса у перекладі Миколи Лукаша – «За молоді літа!», «Задля мого єдиного».
Також на заході було презентовано виставку, підготовлену музейними співробітниками, і присвячену виданням Бернсової поезії в перекладах – зокрема, Миколи Лукаша і Василя Мисика. Протягом вечора з цих раритетних книг неодноразово декламувалися вірші.

Захід відбувся інтелектуально, але водночас і по-шотландському темпераментно та з гумором. Веселі репліки сусідували із задумливістю – адже в шотландському історичному «сценарії» несподівано вгадувались українські події. Було приємно бачити і старих друзів нашого Музею, і нових гостей. Усіх об’єднувало те, що це – справжня інтелігенція, здатна розуміти прекрасне. До того ж, були і фахівці з шотландистики, перекладачі, музейні співробітники, журналісти й просто вельми зацікавлені культурою нащадків кельтів та вікінгів.

Ольга Смольницька