^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

18 жовтня 2018 року

СТЕЙНБЕК УКРАЇНСЬКОЮ: «НА СХІД ВІД ЕДЕМУ»

18 жовтня у голосіївському мануарі просто неба відбувся черговий захід, присвячений художньому перекладу – презентація роману Джона Стейнбека «На схід від Едему». Зауважимо, що цей шедевр уперше вийшов українською мовою завдяки Тетяні Некряч.

Кандидатка філологічних наук, професорка кафедри англійської мови та філософії мови імені професора О. М. Мороховського Київського національного лінгвістичного університету, перекладачка, перекладознавець Тетяна Некряч – уже неодноразова гостя нашого Музею. Вона є визнаним фахівцем з англомовної прози і драматургії, знавчинею американістики, керівницею перекладацького семінару Програми Фулбрайта в Україні.
Старша наукова співробітниця Музею М.Рильського Ольга Смольницька, представила шановну гостю. Тетяна Некряч поділилася своїми враженнями від роботи над романом. Слід зазначити, що українською Стейнбека стали відкривати лише нещодавно, але ключовий твір нобелівського лавреата, «На схід від Едему», не був навіть широко відомим в неамериканському дискурсі. Радянську ідеологію відлякувала сама назва, яка є прямою цитатою з Біблії. Також роман буквально побудований на біблійних алюзіях (у першу чергу це сюжет про Каїна і Авеля), не містить жодних «потрібних» натяків на комунізм або дотичні до нього речі. Отже, роман був «незручним» для деяких людей. Але нарешті справедливість відновлено, і твір можна читати українською. 
За словами Тетяни Некряч, її улюбленим твором у Стейнбека була «Зима тривоги нашої», але читання «На схід від Едему» захопило і не відпускало з першої ж фрази. Як свідчить перекладачка, роман надзвичайний, це просто епопея, де є все – від чарівних описів Стейнбекової батьківщини, Каліфорнії (просто раю земного!), від м’якого гумору – до жорстокості; від ліричних, філософських мініатюр – до родової саги, навіть детектива…

У творі Стейнбек описав історію своєї родини – з материнського боку. Це історія ірландців Гамільтонів (так, усі – реальні люди: Семюель Гамільтон – надзвичайно симпатичний герой – був дідусем письменника), які оселилися в Америці. Інша лінія – історія роду Трасків, де постає по-новому біблійна історія Каїна і Авеля. У зв’язку з цим імена багатьох героїв починаються на «С» («сі») або «А» (Адам, Кейт-Кейті Амес, Кейлеб, Арон, Абра…)...

А ще цікаво, що автор дозволяє собі несподівані ходи. Описує спочатку героя як янгола чи диявола – а потім наводить таку ситуацію, після якої читач починає інакше ставитися до персонажа.

Критики за життя Стейнбека цей твір не оцінили. Зокрема, не могли простити, що в цьому романі – не одна лінія, а кілька, що автор вводить у дію себе, і багато чого. Але читачам якраз сподобалося те, що не сподобалося критикам. Стейнбек випередив свій час – і заслужено отримав Нобелівську премію. Роман максимально чесний і максимально людяний. 
Виступ Тетяни Некряч був артистичним, дотепним, дуже змістовним і філософськи насиченим. 
До розмови долучилися перекладачі, письменники, науковці: Наталя Тисовська, Наталія Ференс, Євгенія Кононенко (які також не раз виступали в нашому Музеї), Ірина Бонацька, Руслана Довганчина, академік НАНУ, директор Інституту фізіології Олег Кришталь, Роман Кухарук, Надія Стрішенець та інші, залюблені в художнє слово. Зійшлися на тому, що роман близький навіть необізнаним із біблійною та іншою символікою, зашифрованою в тексті, оскільки дуже життєвий і душевний. Це і є ознака справжнього шедевру. Ділилися своїми враженнями від стилістики в перекладі роману, відзначаючи талант Тетяни Некряч і те, що мета перекладачки досягнута. Також було обговорено сучасні тенденції художнього перекладу, розвитку української мови, історії різних культур тощо. 
Презентація завершилася пропозицією висунення перекладу цього роману на Премію Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського. Ідею було прийнято одноголосно. 
Захід відбувся у затишній та інтелектуально насиченій атмосфері. Сподіваємося продовжувати традицію літературного обміну!

Ольга Смольницька