^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

4 жовтня 2018 року

«РОЗМОВА ПОЕТІВ» ЯК НЕОКЛАСИЧНИЙ ПОЛІЛОГ

Музей Максима Рильського вже неодноразово приймає у своїх стінах послідовників неокласиків, і це стало доброю та логічною традицією. Як писали неокласики: «Ми виникаємо стихійно, / Щороку сходячись на чай». А в нашому мануарі ми щоразу, а не щороку, сходимося на чай та інші приємності. 

4 жовтня відбулася презентація книги трьох авторів: сьомого неокласика Ігоря Качуровського (1918–2013), якого вшановував наш Музей; його учениці Олени О’Лір – поетеси, перекладачки, кандидатки філологічних наук, лавреатки літературних премій імені Григорія Кочура і Олександра Білецького, – та його колеги по перу і землячки Любові Карпенко – поетеси, лавреатки літературної премії імені Василя Чумака, літературно-мистецької премії імені Олекси Стороженка. Захід розпочався вступним словом Ольги Смольницької, старшої наукової співробітниці Музею. Олена О’Лір розповіла про концепцію збірки і постать самого Ігоря Качуровського. Неокласик мешкав у Мюнхені (і звідти доходили його листи українкам), а кореспондентки – в Україні, проте різні країни не заважали повноцінному творчому обміну. За словами письменниці, до «Розмови поетів» увійшли листи Ігоря Качуровського до Любові Карпенко, а також взаємообмін віршами з додатком поетичних присвят Олени О’Лір. Поезії можна поділити на присвячені самому Ігорю Васильовичу за його життя (а також навіяні його творами чи епістолярними репліками) і на створені після його смерті. Любов Карпенко продекламувала власний вірш «Листи, листи…» як такий, що пасує до заходу. 
Далі Заслужений артист України і лавреат премій Борис Лобода, теж частий гість нашого Музею, прочитав вибрані листи Ігоря Качуровського до Любові Карпенко. Атмосфера ще більше пожвавилася віршованим діалогом: поетеса читала свої відповіді на твори І. Качуровського. Гості поділилися досвідом свого спілкування із сьомим неокласиком. Далі Олена О’Лір потішила присутніх циклом своїх віршів-присвят, позначених досконалою формою і надзвичайно сильним змістом. Поетеса і літературознавець Надія Гаврилюк розповіла про своє листування зі старшим наставником, а також і про перекладацький досвід – копітку працю: аналіз іспаномовної лірики Ігоря Качуровського, створеної в Буенос-Айресі. Консультуючись із поетовою вдовою Лідією Крюковою-Качуровською (блискучою знавчинею іспанської та інших мов, фаховою перекладачкою), Надія переклала ці вірші в тому стилі, в якому написав би їх українською сам Ігор Васильович. Також дослідниця звернулася до, як вона сама сказала, «фахових перекладачів» – Олени О’Лір і Ольги Смольницької – для нових перекладів. Усі тексти лягли в основу аналізу – статті. Далі Ольга Смольницька прочитала свої переклади іспаномовних віршів Ігоря Васильовича, а також власні вірші, або навіяні науковими працями неокласика, або створені після його смерті. Працівниця розповіла про своє листування з Ігорем Васильовичем, спільну любов до скандинавської культури тощо. Також неодноразово з різних уст звучали порівняння Максима Рильського та Ігоря Качуровського – від схожості доль до спільного напряму в творчості. Було нагадано, що саме переклади Максима Тадейовича так вразили ще молодого поета, що він почав писати вірші саме українською. Алла Диба розповіла про свою спільну діяльність з Любов’ю Карпенко у творчому об’єднанні «Радосинь».
Вірші різних авторів були і гумористичні, і трагічні, і про високе мистецтво (і навіть про гриби!), але об’єднували їх вишуканість, світлий тон, загальна культура, спільна база класичної освіти. Адже сам Ігор Качуровський дотримувався ясності думки і прозорого стилю, не сприймав зайвих викрутасів і красивості замість краси. Це помітно і в його листах, позначених гумором і надзвичайною ерудицією. 
На презентації були численні гості: Максим Георгійович Рильський, поетеси Валерія Богуславська і Надія Чорноморець, письменник Валентин Шульга і радіожурналіст Петро Шульга, поет Олесь Одрін, літературознавець і письменниця Алла Диба та інші, серед яких – справжні прихильники нашого Музею. Приємно, що прийшли і старі, і нові друзі голосіївського мануару. 
Захід відбувся у затишній атмосфері неокласичного чаювання. Презентація завершилась автограф-сесією поетес. Один примірник «Розмови поетів» подаровано нашому Музею. Книга підтвердила, що для справжніх поетів не існує кордонів, і, попри відстані, правдивий талант завжди знайде споріднену душу. Сподіваюся, ця філігранна книжка неодмінно знайде широку авдиторію.

Ольга Смольницька