^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

27 квітня 2018 року

ДІМ НА ПЕРЕХРЕСТІ КУЛЬТУР. МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ

25 квітня в рамках проекту «Рильські читання. Перекладацькі студії» відбулася лекція кандидатки філологічних наук, письменниці, літературознавця Надії Гаврилюк на тему «Дім на перехресті культур. Максим Рильський».

Надія Гаврилюк – поетеса і вчений європейського рівня. Її творчість часто асоціюють з неокласиками, і справді – поетеса стоїть на їхніх засадах: канонічні форми, тяжіння до гармонії, алюзії, глибина змісту. Поезії перекладені англійською мовою (Олена О’Лір), польською (Тадей Карабович), російською (Ольга Смольницька).
У своїй лекції Надія Гаврилюк апелювала до різних питань, у тому числі висвітливши різне ставлення до неокласицизму як до явища. Також були й деякі несподівані моменти – наприклад, те, що дехто взагалі не ідентифікує Максима Рильського з неокласиками, натомість відносячи до них тільки Миколу Зерова. Отже, це явище складне й вимагає ерудиції та детального аналізу. Також гостя багато уваги звернула на переклади М. Рильського з різних мов, здійснивши цікаве дослідження. Звернулися й до питання канонічних форм, про їхнє сприйняття чи несприйняття різними поколіннями. 
Оригінальним було наголошення на вірші М. Рильського «Я ніщо, я німий, я той білий листок…», де автор пояснював свою життєву позицію і трагедію. Надія Гаврилюк пояснила, що мова йде про палімпсест. Було заторкнуто питання «внутрішньої еміграції», вигнання. Виникли й паралелі з придворними поетами різних епох. Провідний науковий співробітник Музею Віктор Ціон процитував Євгена Маланюка – фразу про ритуальне «пиття кумису в ханському наметі». Старший науковий співробітник Музею, кандидат філософських наук, письменниця, перекладачка Ольга Смольницька порівняла долю М. Рильського з таланом П’єра Ронсара, Мольєра та інших. Надія Гаврилюк навела приклад Горація, який міг тактовно відмовити імператору й не бути його особистим секретарем, але Рильський не мав такої можливості. 
Присутні обговорили болючі питання: як поширювати українську літературу, як привчити нове покоління до читання. Віктор Ціон згадав про тенденції буддизму в поезії М. Рильського та інші неочікувані моменти, про висвітлення цього автора як неординарного і нерадянського. Присутніми було згадано і «кліпове мислення», останні тенденції – втілення класики в коміксах. Заторкнули питання екранізацій, переказу творів для ЗНО у стилі чорного гумору, тощо. Ольга Смольницька підсумувала всі невербальні перекази та інтерпретації класики як «інтерсеміотичний переклад» (Р. Якобсон). Отже, питання дискусійне, але деякі речі мають рацію. 
Також була і перевірка на ерудицію (називалася цитата, і вгадували, хто її автор). Виявилося, що всі цитати і алюзії були пов’язані з творчістю Максима Рильського...

Присутні мали змогу поспілкуватися з дуже змістовною і обдарованою людиною, чий талант науковця і поетеси розквітає з кожною книгою.

Принагідно запрошуємо на продовження неокласичного дискурсу: 
8 червня о 15.00 відбудеться лекція Олени О’Лір на тему «Зірка Максима Рильського на творчому небосхилі Ігоря Качуровського».

Ольга Смольницька