^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

20 березня 2018 року

ДЕНЬ СВЯТОГО ПАТРИКА У ГОЛОСІЇВСЬКОМУ МАНУАРІ: ВІД МУЗИКИ І ПОЕЗІЇ ДО ІРЛАНДСЬКИХ АНЕКДОТІВ

17 березня у Музеї Максима Рильського відзначали День Святого Патрика. Ідея кельтських заходів уже була втілена в святкуванні дня народження Роберта Бернса (25 січня), лекції про Вільяма Батлера Єйтса (15 лютого) – отже, вона залишається актуальною.

Під час проведення заходу ведуча Ольга Смольницька, старший науковий співробітник музею, перекладачка, наголосила на подібностях української та ірландської історії й культури. Співробітниця ознайомила присутніх з історією виникнення свята, розповівши про самого святого Патрика (історичну постать) і те, що його день – найдавніше ірландське свято, яке сьогодні відзначається скрізь: у США, навіть Японії – і у нас, в Україні. У зв’язку з Максимом Рильським було розказано про кельтські джерела перекладеного ним «Роману про Трістана та Ізольду».
Представники школи кельтських танців «Лугнасад» виконали під етнічну музику кілька запальних ірландських танців. Як пояснила керівник танцюристів Наталія Самрук, назву школи взято на честь ірландського бога Луґа, покровителя мистецтв і ремесел. 
Олена О’Лір, кандидат філологічних наук, письменниця, перекладачка, лауреат премії імені Григорія Кочура, виступила з читанням перекладів віршів ірландських поетів з різних мов, явивши гостям спектр лірики від Середньовіччя до Томаса Мура, Вільяма Батлера Єйтса і лорда Дансені. Презентовані вірші були вперше перекладені українською і вперше прозвучали в стінах Музею. Також гостя продекламувала власні поезії зі збірки «Прочанські пісні», присвячені Ірландії. 
Співачка Оксана Чайка виконала дві пісні – «Про молоді літа» Роберта Бернса (у перекладі Миколи Лукаша) – адже шотландці та ірландці, за її словами (і це історична правда), «рідні брати» – і народну українську. 
Відбувалися й імпровізовані виступи. Несподівано було знайдено багато дотичного між українською, кельтською та іншими культурами. Наприклад, зелений колір (з яким асоціюється Ірландія – «зелена Ерін»), символ трилисника і традиції на Святого Патрика гостям нагадали переплетення язичницького і християнського на свято Трійці. Ще було згадано, що саме на прикладі трилисника святий Патрик пояснював язичникам принцип Трійці. 
Юрій Погрібняк зацікавив присутніх питаннями про історію клану Туата Де Данаан (міфічних істот, які заселилися в Ірландії), що викликало обговорення і обмін думками, версіями – від фантастичних до наукових. Справжнім експертом у цьому та інших питаннях виступила ірландистка Олена О’Лір. Також гості дізналися від неї та від Ольги Смольницької про те, як: навчались ірландські барди і філіди; яку владу мали друїди; яке походження Святого Ґрааля; чому ім’я знаменитого героя Кухуліна означає «пес Кулана»; якою була королівська влада в стародавній Ірландії, і хто такий верховний король. А також – де можна знайти край вічної молодості, де живуть духи-сіди й де могла бути «Ультіма Туле» (фантастична країна). Пригадали, хто з етнічних ірландців творив світову літературу і став нобелівським лауреатом. На заході звучали українська, англійська, ірландсько-ґельська мови. 
Науковий настрій сусідував з поетичним, музичним, а також гумористичним (оповіді ірландських анекдотів).

Ольга Смольницька