^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

26 лютого 2018 року

ПРАВДА V.S.ФЕЄРІЯ: ВЕЧІР ПРОЗИ У МУЗЕЇ РИЛЬСЬКОГО

Що спонукає молодь приходити на літературні читання? Не лише жага до пізнання і відданість книзі, але також прагнення бути почутими, поділитися своїми ідеями.Буває важко визначити, кого потрібно відзначити в першу чергу.

«Зазвичай основну увагу приділяють поезії, а прозу слухають неуважно, без поваги. Це породжує ще одну проблему – письменнику ніде відпрацювати навички подачі творів», – стверджує Дмитро Зозуля, студент відділення літературної творчості КНУ ім.Т.Шевченка. 24 лютого він організував творче зібрання молодих прозаїків, щоб показати, наскільки різнобарвним буває сучасний епос.
Замальовки з життя кота Філі, який любить їсти варену моркву і нищити домашнє завдання своєї хазяйки стали вдалим прикладом дитячої новелістики від 12-тирічної київської школярки Аліси Герман. У жартівливому тоні про будні ліцеїстів розповіла Марта Гончаренко. А в «Настусі» Єгора Семенюка тема дитинства використана постмодерно-сатирично, для відображення хворого стану суспільства. 
Багатьом авторам до смаку романтика, подеколи з відтінком містики. Катерина Чайка поділилася щирою історією про любов зі смаком кави, натомість Ксенія Голікова довела - почуття можуть зародитися навітьу лабораторії, між ученим і його підопічною. Автор вибудувала світ з новими законами, де паранормальні здібності можливі завдяки технологічному прогресу. 
Фантастика стає все більш популярною не тільки в Україні, а також за її межами, бо ламаються застарілі шаблони реалізму, які не дають виразити творцю справжню людську сутність. У цьому переконана Тетяна Волкова із Білорусі. Професія моделі дала можливість приміряти незвичні образи не тільки заради заробітку, але й для створення героїв фентезійних романів. 
Антон Каплун став співавтором Тетяни. Саме він представив уривок спільного твору на творчому вечорі. Харківський митець пропагує кредо: «І чужого научайтесь, й свого не цурайтесь», адже лише за умови неупередженого (але водночас обережного) ставлення до слова можливий культурний обмін.
Ольга Смольницька зацікавилася долею ірландського народу, чия історія нагадує українську. Той самий голод, утиски сусідів, проблеми еміграції, увага до фольклору. Магічне і побутове органічно співіснують в історії заробітчанина. Особистий досвід спілкування з ірландцями допоміг при створенні твору. Також Ольга захоплюється шотландською літературою і прагне, щоб наших перекладачів та письменників знали більше іноземців.
Сьогодні важливо підтримувати ініціативу, влаштовувати дискусії щодо розвитку друкованого слова. А найважливіше - не боятися залучати людей з протилежними поглядами чи дотичних до різних видів мистецтва. Це дає змогу знайти нестандартні поєднання здавалось би непоєднуваних концептів, наприклад правди і вимислу.
Музей підтримує прогресивні тенденції, не забуваючи про настанову Максима Рильського допомагати початківцям, які ще не втратили юного запалу до свого ремесла. І, здається, це йому вдається.

КАТЕРИНА БАРАНОВСЬКА
студентка 3 курсу відділення літературної творчості і компаративістики української мови та літератури КНУ ім.Т.Шевченка