^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

15 лютого 2018 року

ВІЛЬЯМ БАТЛЕР ЄЙТС: КЕЛЬТИКА, ЕЗОТЕРИКА ТА КОХАННЯ

15 лютого 2018 року у Київському літературно-меморіальному музеї Максима Рильського відбулась лекція перекладачки і літературознавця Наталії Ференс, присвячена творчості видатного ірландського поета, драматурга і театрального діяча Вільяма Батлера Єйтса (1865-1939).

 

Варто зазначити, що останнім часом у музеї часто відбуваються заходи, присвячені перекладознавству (наприклад, 8 лютого відбулась перекладознавча лекція Сергія Сингаївського). А ще музей організовує зустрічі, присвячені ірландській та шотландській культурі (наприклад, 25 січня мені пощастило стати слухачкою цікавих виступів до дня народження шотландського поета Роберта Бернса). Такі заходи сприяють осмисленню мовознавчого, компаративного аспектів, вивченню особливостей народів з непростою долею, але багатою культурою (дуже схожих на нас, українців), які дали світові чимало яскравих постатей. 
Вважаю, що проведення у музеї М.Рильського перекладознавчих заходів має навіть певне символічне значення, адже сам Максим Тадейович, вихований ще в традиції класичної освіти (яку у 1917 році ліквідували), знав 17 іноземних мов і був дуже талановитим перекладачем. Та й хіба можлива повноцінна філологія без знання іноземних мов, компаративістики і перекладознавства?
Наталія Ференс, кандидат філологічних наук і перекладачка, здавна захоплюється Ірландією, а тому багато цікавого розповіла про одного з її символів ˗ поета Вільяма Батлера Ейтса. Він був дуже популярним в Ірландії, яка тоді активно боролась за свободу. Але писав поет не ірландською, а англійською мовою.

Як зазначав Томас Еліот, історія цього поета – це історія доби, в яку він жив, і без нього цю добу неможливо збагнути. Для англомовного світу він є другим Шекспіром. 
Період його творчості припадає на злам століть, і саме його творчість стала щоденником життя інтелектуалів, які жили в цей період. Сам Вільям Батлер Ейтс вважав епоху, в яку йому довелось жити, найнесприятливішою для життя поета. Доба індустріалізації, утилітаризму і панування мас ішла врозріз із світовідчуттям аристократа. 
Ще в молоді роки під впливом друзів-борців за свободу Ірландії Вільям Батлер Ейтс зацікавився давньою ірландською культурою, міфологією, народними образами, і це по-своєму надало його творчості патріотизму. Якщо говорять про творчість Ейтса, то її можна охарактеризувати такими темами, як кельтика, езотерика та кохання.
Окрім поезії, він написав праці, що стосувались ірландського відродження: «Кельтський елемент у літературі», «Символізм поезії», а також уклав збірку кельтських фольклорних оповідань.
А ще Вільм Батлер Ейтс належава до різних езотеричних товариств (Герменевтичне товариство, Теософська спільнота, «Орден Золотого Світанку»), але в жодному з них надовго не затримався, бо в своїх метафізичних пошуках проявляв яскраву індивідуальність. 
У 1923 році отримав Нобелівську премію з літератури за весь свій драматургічний доробок, і це дало йому змогу говорити про Ірландію зі світом. Варто зазначити, що багато років він був директором «Театру абатства», для якого писав п'єси.
У 1917 році одружився і мав двох дітей, а помер 1939-го у Франції. Згодом його прах пере заховали в Ірландії.

Після лекції відбулось обговорення постаті письменника і стану сучасного перекладознавства, статусу мов малих народів, діалектів, ставлення сучасних ірландців до рідної мови. До дискусії долучились літературознавці і перекладачі Наталія Ференс і Ольга Смольницька, письменниця і перекладачка Наталя Тисовська, провідний науковий співробітник музею Віктор Ціон і директорка музею Вікторія Колесник.

 

СВІТЛАНА КОРОВЧЕНКО