^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

1 грудня 2017 року

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

 

 

1 грудня, 2017 р. м. Київ. «Людина кожна – якоюсь мірою поет». Під цим висловом  Максима Рильського з квітня по вересень ц.р. тривав конкурсний марафон серед поетів-аматорів країни. В ньому взяли участь близько 400 авторів з усіх областей України, які надіслали кілька десятків тисяч віршів в чотирьох обумовлених номінаціях – патріотична лірика, пейзажна, інтимна, філософська.

            Засновниками та організаторами конкурсу, який відбувається вже вчетверте ( –2006, 2008, 2012 рр.) ,  як і в попередні роки, стали Український фонд культури, фонд Максима Рильського «Троянди й виноград», Київський літературно-меморіальний музей М. Рильського за фінансової підтримки корпорації «Еталон».

            --Дійсно, у наших громадян – лірична душа. Поезія живе в людині незалежно від віку та роду занять,- підкреслює член журі, директор фонду імені свого діда Максим Рильський.- Найстаршим учасникам, а їх виявилося  кілька – по 90 з гаком, а наймолодшому – Максиму Жадану з Харкова – 8 років та 8 місяців. В листі він залишив телефон мами і написав: « Захоплююся красою України».

            Попри соціально- економічні негаразди та військові дії на сході – кількість учасників порівняно з попередніми конкурсними роками зросла майже в півтора рази. Особливо популярною стала номінація – філософська лірика, яку було представлено вперше. Особливо серед аматорів літнього віку: роздуми про долю країни та свою, особисту, про призначення людини,  філософія буття.

            Загалом, якщо вдатися до порівнянь, віковий рівень учасників значно зріс й склав  понад 51 рік в середньому. Лауреатам майже стільки ж – 48 ( в 2012  -34 роки). Виявилося значно менше тих, кому до 30 років – студентів,  учнів, молоді взагалі.

            --Але разом з тим зріс загальний творчий й професійний  рівень ( якщо таке словно доречно  аматорському статусу) учасників,- наголошує  голова журі вернісажу Іван Драч.- Можливо, ми частково не звертали уваги   на певні професійні хиби, наприклад, в стилістиці, ритміці. В той же час  поети-аматори створювали образи, розмірковували, змальовували картини, освячувалися в коханні – їх поезія жива, сприйнятна, і це було головним. Більш різноманітним виявився жанровий доробок – тут і сонети, і верлібр, і ронделі. Враховуючи рівень, вирішили збільщити кількість лауреатів з 12 до 16, а ще 20 учасників стали дипломантами й стільки ж відзначено за  той чи інший вірш в окремій номінації.

            Якщо вдатися до статистичних фактів, варто навести наступні:  кожний п»ятий дописувач – з Києва чи області, але вельми активними ( по 20-30 листів) виявилися Сумська, Хмельницька, Львівська,Черкаська, Житомирська, Дніпропетровська, Харківська області. Щодо статі та професійної діяльності  - значних змін не помітно. Попереду освітяни- вчителі, педагоги, майже порівну – учні, студенти та журналісти, але останні набагато ширше представлені в лауреатах та  в дипломантах. Значно зросло представництво дописувачів  з технічною освітою -інженерів, фінансистів, економістів, а також юристів   та медиків.  Присутні  серед поетичних аматорів  майстер-склодув, кухар, бармен, фермер,архітектор, залізничник.

            На думку Миколи Луківа, ( в журі також відомі поети Петро Засенко, Станіслав Шевченко, Леонід Горлач, директор музею Вікторія Колесник, меценат Володимир   Бутко), «Троянди й виноград» не випадково названі вернісажем. Це не конкурсне суперництво, а огляд духовного стану суспільства. Своєрідне соціалогічне дослідження, барометр настроїв в суспільстві. Ми відчуваємо духовність народу, його філософський роздум, й звичайно, незламний патріотизм.

            Любов Довженко з Києва вважає, що поезія, це спосіб життя, головне в ній – правда, доступність. З болем пише про Майдан, Революцію гідності, Небесну сотню, Кіборгів. Вважає, що «непрочитаний вірш – мов нехрещена дитина». Тому ,мабуть,  й надіслала чималу добірку. Своє визначення поезії у Любові  Яременко з Кривого Рога:

            «Мої віршовані рядки,// Як тихий шепіт падолисту,//, Беру й нанизую думки,// Наче на ниточку намисто.// Найпотаємніші думки:// Як мед солодкі, як сльоза солоні…// Мої віршовані рядки- Це моє серце на долоні…»

            Донбас, війна, кров… Патріотична тема – дійсно, як серце на долоні..  Вчитель історії з Миколаєва  Леонід Рженецький надає образ мінометника з АТО з позивним «від діда». Ольга Марченко із села Воскресенки Буринського р-ну Сумської обл. віршує оповідь бабусі онучці про те, що її дід та батько в АТО, а мати теж там, в медбатальойні.

            В самому  Донбасі, як і раніше,  теж живуть поети. І пишуть вони українською. Як, наприклад, Онисько Нетудихата  із станиці Луганської, який живе на лінії фронту. Чи родина Каїр із села Темрюк Нікольського р-ну Донецької області -  батько Володимир Федорович, син Володимир Володимирович  з болем згадують, що тепер на  окупованому Донбасі минні, а не пшеничні поля. Їх тезка, а може родичка   Надія Каїр з цього ж села (надіслала окремий лист без посилань)) у  вірші «Біль» «… Як відгук грізної війни, як слід шрапнелі на березі… В юрбі я бачу зі спини – іде атошник на протезі…»                                       В багатьох листах не тільки трагічне сьгодення, але й наша  героїчна історія, доля людей, зворушливі спогади. Микола  Субота із села Сковородинівка Золочівського р-ну Харківської обл.  згадує  1944 рік :  Максим Рильський та Павло Тичинавідвідують та беруть  участь у встановленні пам»ятного знаку біля сковородинівського дубу…

            Олександр Бережний з Жовтих Вод, голова літстудії «Горицвіт»,  підполковник українського козацтва, ілюструє свої спогади фото та нагадує про 365-річницю історичної битви. Олександр Ткаченко із Городищ  Черкаської обл. оспівує  історичний ланцюжок подвигів – від Крут до Небесної сотні.

            Історія, війна, а поруч  цілком «мирні»  й зворушливі листи, які закликають до майбутнього.  Як, наприклад,  Бориса Сої із Черкас, який 45 років викладав укр.мову та літературу, а зараз прищеплює молоді любов до природи. За  власним сценарієм провів у лісництві День лісівника,  коли   школярі «читали вірші великого природолюба Максима Рильського».

            Складається враження,  а,  мабуть, так і є,  що українська земля – напоєна  поезією. На адресу журі надійщли колективні добірки від учнів та студентів,  численних літературних студій та гуртків , як, наприклад, з  батьківщин  Тараса Шевченка в Каневі чи Максима Рильського на Попільнянщині  та  на Сквирщині. Хто ж вони, лауреати та дипломанти «Троянд й винограду»-2017?

Лауреати

Володимир  Дрозюк, Заслужений журналіст України,  с. Дермань  Другий, Здолбунівський р-н, Рівненська обл; Василь  Цимбалюк, Заслужений учитель України, кандидат педагогічних наук, м. Сквира, Київська обл; Володимир Гільчук, викладач, м. Ніжин, Чернігівська обл;

Ольга  Маротчак, вчитель укр.  мови та літератури, с. Голови, Верховинський р-н, Івано-Франківська  обл; Андрій  Дубій, музикант, доцент НМАУ імені П.І. Чайковського, Київ; Світлана  Шинкар, вчитель  укр. мови та літератури, м. Калуш, Івано-Франківська  обл; Юлія  Григорук,  студентка Київського національного університету культури і мистецтв ( бандуристка), м. Вінниця;  Надія Чорноморець, головний інженер відділу Інституту фізики НАН України, Київ; Василь  Стахів , колишній робітник Львівського автобусного заводу, м.Львів;  Сергій Сіваченко,власний кореспондент інтернет-видання «Житомир. Today», смт. Хорошів, Житомирська обл;  Любов  Загоровська,  магістр  філології,  журналіст інтернет-видання Pravda.if.ua, м .Івано-Франківськ; Сергій Сокольник, підприємець, волонтер. Автор  кількох пісень та  класичного оперного романсу;  Олена   Дмитерко, магістратура  НУ «Львівська політехніка» за спеціальністю «журналістика», смт. Веселе, Запорізька обл; 

Євгенія  Ліщинська, медична сестра Балаклійського центру соціально-психологічної реабілітації дітей, м. Балаклія, Харківська обл;  Любов  Матузок, вчитель початкових класів, вихователь в дошкільному закладі №8 «Дзвіночок», м. Ромни, Сумська обл;  Галина  Яценко , доцент  кафедри української преси факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка, кандидат наук із соціальних комунікацій, м. Львів

 

Дипломанти

Тамара  Яковенко, голова літ. студії «Зорянка», м.Канів, Черкаська обл;  Орест Князький, педагог, член НСПУ, с.Білоберізка, Верховинський р-н, Івано-Франківська обл; Олександр Жиго, вчитель історії, Кам»янець-Подільський, Хмельницька обл;  Світлана Александрова, м. Кривий Ріг;  Богдана Гусак, вчитель укр. мови та літератури, с. Малий Вистороп, Лебединський р-н, Сумська обл;  Маріанна Сіптарова, студентка музичного коледжу, с. Лосятин,, Васильківського-р-ну, Київської обл;  Ігор Федів, вчитель образотворчого мистецтва, м. Івано-Франківськ; Марія Фоміна, с. Сошників, Борспільського-р-ну, Київської обл;  Юлія Лахманюк, головний спеціаліст АТ «Укргазбанк», м. Житомиир; Лариса Шабаліна, заступник директора школи , с. Ладижінка, Уманський р-н. Черкаська обл; Любов Костянець, лаборант, м. Київ; Михайло Гершкович, журналіст, м. Балта, Одеської обл; Галина Кравченко, педагог, с. Новий  Шлях, Козелецький р-н, Чернігівська обл; Юлія Мороз, доцент  Харківського університету ім. В.Н. Каразіна, м. Харків, Наталія Галабурда, вчитель укр. мови та літератури, с. Застав»я, Корецький р-н, Рівненська обл;  Арсен  Вікарук, м. Тернопіль,;  Вікторія Сопільняк, вчитель укр. мови та літератури, с. Чечелеве, Кременчуцького р-н, Полтавської обл;  Лариса Браташ, медик, м. Бурин, Сумська обл;  Аліна Звіздецька,художник, дизайнер тканин,  Львів;  Іванна Ярмульська , вчитель укр. мови та літератури, ліцей м. Сквира, Київська обл., Юлій Сафонов ( посмертно); Лариса Панчук, науковець,смт. Попільня, Житомирська облОксана Гандурська-Павленко, кандидат медичних наук, м. Київ; Оксана  Богдан, філолог, Київ;  Микола Крамар, журналіст, Черкаси.

 

Дипломи- відзнаки  в окремих  номінаціях

Філософська лірика

Володимир  Матвійчук , с. Корнин,Попільнянський-р-н, Житомирська обл;  Юрій  Скачек, педагог, с. Андрушки , Попільнянського –р-н, Житомирської обл; Ірина Табак, студентка Тернопільського національного педагогічного університету, с. Мовчанівка,Підволочиський р-н, Тернопільська обл; Олег  Андрішко , магістр філології,  приватна фіпма, коректор , м. Дніпро; Надія Семена,економіст, Київ; Олександр Ювченко, учень 7-го класу, м. Славутич, Київська обл; Лариса Максименко, вчитель , с. Зуївці,  Миргородського р-ну, Полтавської обл. ;  Віктор Святенюк, с. Радошівка, Шумський р-н,Тернопільська обл;  Любов Яременко, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл

Інтимна лірика

Ніна Габінська ,   м. Бориспіль, Київська область; Олександра  Мудрак, учениця 9-го класу, смт. Гусятин, Гусятинський р-н, Тернопільська обл; Валентина  Чепурко, медик,   с. Олександрівка, Покровський р-н, Дніпропетровська обл; Тетяна  Логвіна, журналіст,  м. Змієв, Харківська обл;

Ванда Савранська, журналіст, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська обл;

Пейзажна лірика

Віта  Парфенович, економіст ,  м. Київ;  Тетяна Лісненко, вчитель, м.Ромни, Сумська обл;  Людмила Лещенко, освіта,  Канів, Черкаська обл;  Тетяна Скляренко, бібліотекар, Канів, Черкаська обл;

Патріотична лірика

Анастасія Соловюк, студентка, с. Романівка, Попільнянський р-н, Житомирська обл; Тетяна Яковлева, вчитель укр. мови та літератури, с. Широкий, Станично-Луганський р-н, Луганська обл;

 Любов  Руденко, вчитель, смт. Корнин, Попільнянський р-н, Житомирська обл.