^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

10 листопада 2017 року

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

10 листопада у затишній вітальні Голосіївського мануару відбулась презентація видання «Максим Рильський. Лібрето опери «Євгеній Онєгін». Український переклад».

 

В короткому вступному слові Вікторія Колесник, очільниця Музею М.Рильського, зауважила, що текст перекладу цього лібрето, зробленого Максимом Тадейовичем у час його перебування на посаді завліта Київського театру опери та балету, надруковано вперше. А також додала, що реконструкцію тексту і його літературну редакцію здійснив Максим Стріха, який, власне, і був «двигуном усього процесу» в реалізації такого вкрай важливого і потрібного проекту.
В свою чергу Максим Віталійович сказав:

- В академічному двадцятитомнику М.Рильського перекладам відведено 5-11-й томи, але жодного з 20-ти його перекладів лібрето (15 оперних, і 5 оперет) там немає. 
1926-го року в УСРР спеціальним декретом було українізовано три оперні театри: Харківський, Київський і Донецький. Над перекладами світової оперної класики працювали українські поети першого ряду (М.Рильський, П.Тичина, М.Бажан, М.Вороний, М.Лукаш, Д.Бобир, Є.Дроб’язко, Л.Старицька-Черняхівська), чого не спостерігалося в Росії. Леонід Собінов спеціально вчив українську, аби впродовж одного сезону співати в Харкові і Києві! Та вже в 70-х роках ситуація почала мінятися. На афішах «Хованщини» і «Бориса Годунова» Київської опери ще писалося «український переклад Миколи Бажана», хоча ці вистави йшли російською. І при цьому Микола Платонович продовжував отримувати за них гонорари. А оперету в Україні було русифіковано ще раніше: в 50-ті роки. На жаль, багато хто з вітчизняних співаків сприяв цьому. Скажімо, одна наша оперна зірка вважала слово «зблідла» нецензурним... 
Також Максим Стріха подякував за співпрацю присутнім на вечорі директору видавництва «К.І.С.» Юрію Марченку і старшому науковому співробітнику Музею М.Рильського Ользі Смольницькій.
В ході презентації співак Павло Більський виконав арію Онєгіна в українському перекладі М.Рильського. На роялі йому акомпанував Андрій Бондаренко.