Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

Відкриваючи захід, Вікторія Колесник, директорка Київського музею М.Рильского, член правління УФК зазначила:

- Як відомо, Максим Тадейович і Петрусь Устинович товаришували і перекладали один одного. Фото друзів-поетів і сьогодні висить на стіні меморіального кабінету Петруся Бровки в Мінську. Друзями були і їхні сини Богдан і Юрій – обидва свого часу очолювали музеї своїх батьків. Не дивно, що цю українсько-білоруську дружбу успадкували й колективи наших закладів...
Далі Олексій Понкратенко, перший секретар білоруського посольства, зачитав вітального листа від Ігоря Сокола, повноважного і надзвичайного посла Республіки Білорусь в Україні. 
Олександр Бакуменко, голова Українського Фонду культури ім.Б.Олійника, нагадав, що Петрусь Бровка перекладав білоруською і Максима Рильського, і Павла Тичину, і Миколу Бажана, але найбільше Тараса Шевченка – близько восьми десятків його віршів і поем! А ще Петрусь Устинович був засновником і головним редактором Білоруської радянської енциклопедії (сьогодні вона носить його ім’я). 
Далі Дмитро Яцкевич, директор Державного музею історії білоруської літератури, розповів про сьогоднішнє життя-буття всіх дев’яти філій керованого ним закладу, однією з яких є й меморіальна музей-квартира П.Бровки. До речі, в усьому Мінську вона така одна... 
А Леся Стеблина, директор Центру білоруської мови і культури ім.В.Короткевича, представила присутнім своїх вихованців – студентів Інституту філології КНУ ім.Т.Шевченка. Вони прочитали вибрані поезії Петруся Бровки.
Програму музичної частини заходу склали виступи самодіяльного хору «Голосіївське відлуння» і піаністки Марії Куліш, лауреата багатьох міжнародних конкурсів. Остання виконала відомі твори Ф.Ліста, Й.Брамса і О.Скрябіна...
Завершився ж вечір екскурсією по фотовиставці «Пятрусь Броўка. Маё XX стагоддзе». Її натхненно провів Дмитро Андрєєв, науковий співробітник Літературного музею-квартири Петруся Бровки.