^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

21 лютого 2017 року

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

21 лютого, в Міжнародний день рідної мови, в Музеї М.Рильського звучала не лише українська й польська, але й найуніверсальніша з усіх існуючих – мова музики. 
В рамках проекту «Рильські читання. Полоністичні сильветки» Роман Никифорук розповідав про стару київську «Громаду», про її членів Тадея Рильського, Володимира Антоновича, Миколу Лисенка та інших. Продовжила тему науковий співробітник Національного музею літератури України Наталія Кучер, яка ще у 80-х роках минулого сторіччя працювала і в нашому Голосіївському мануарі - під орудою незабутнього Богдана Максимовича Рильського, сина видатного поета-неокласика.
Виступав також Роман Маловський, голова польського національно-культурного товариства «Згода».
На завершення вечора Вадим Вікснін, майстер музичних інструментів, розповів про відроджений ним торбан. На цьому популярному у шляхти XVIII століття родичеві лютні грав навіть гетьман Іван Мазепа! А Йоган Бах написав 6 сюїт для торбану...
Всі присутні змогли насолодитися чудовою грою на цьому старовинному і незаслужено забутому інструменті, яку продемонструвала Марія Віксніна, донька майстра. Вона не лише віртуозно грала, але й чудово співала, в тому числі й відому польсько-українську пісню «Гей, соколи!».