^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

3 грудня 2016 року

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ірина Сергеєва – киянка в сьомому поколінні. Для того, щоб оформити генеалогічне древо свого роду, їй (разом із сестрами Юлією і Наталею) знадобилося склеїти кілька аркушів паперу – таке воно велике і розгалужене! 

Ідея дослідити свій родовід виникла ще шість років тому. Пошуки в архівах потрібної інформації – досить складна справа, адже часто-густо давні документи несистематизовані і некаталогізовані. Для полегшення пошуків потрібно було знати точні адреси проживання своїх київських пращурів і навіть рід їхніх занять... Довелося досліджувати і каталоги рекрутів, яких забирали до війська, і київських ремісників (саме ними були прапрадіди сестер Сергеєвих), і навіть матеріали Першого всезагального перепису населення Російської імперії... 

І нарешті зусилля наполегливих дослідниць-аматорів увінчалися успіхом: їм вдалося розшукати будинок, в якому ще в XIX столітті мешкали їхні пращури! Лише якимось дивом ця перекошена від часу дерев’яна одноповерхова споруда на Татарці дожила до наших днів. Ба більше, в будинку на Верхньоюрківській (за радянських часів цю вулицю перейменували на честь Отто Шмідта) і сьогодні мешкають люди...
Але й це ще не все. В пошуках свого родоводу сестрам Сергеєвим довелося чимало помандрувати, адже їхніми пращурами були представники різних національностей. І мандри ці виявилися недаремними: в Північній Осетії, в селі Гулі предки сестер мешкали ще в XVII столітті! До того ж хрещеним батьком одного з них - Касполота Арисханова - був князь Григорій Потьомкін. Збереглася навіть стародавня кам’яна вежа, зведена ще першозасновниками цього поважного і шляхетного осетинського роду...

 

Досліджуючи своє коріння, Ірина Сергеєва прискіпливо роздивлялася пожовклі від часу сімейні фото і, як справжня жінка, не могла не звернути увагу на вбрання своїх предків. Так народилася ідея дослідити історію київської моди. В цій справі пані Ірина знайшла чудового спільника і однодумця: Наталію Лотру. Хобі стало роботою. Як результат – на третьому поверсі нововідбудованого Київського ЦУМу відкрито виставку «Дослідження історії української моди». На десяти стендах продемонстровано всі етапи її розвитку, починаючи від повоєнних років («Розірване десятиліття 1940-1950») і закінчуючи перебудовними («Дифузія стилів 1980-1990»).

Якою може бути розмова про моду без демонстрації моделей. От і цього разу відбувся імпровізований (і навіть ексклюзивний!) показ зразків чоловічого одягу, модного в 40-50-ті роки минулого століття. А якщо врахувати, що вбрання це належало видатному поету-неокласику Максимові Рильському, в садибі якого й відбувалося дійство, то важко описати емоції, які його супроводжували...
Особливу увагу привернула національна хорватська куртка з вишуканим гаптуванням й ініціалами М.Р., подарована Максиму Тадейовичу лідером Югославії Йосипом Броз Тіто восени 1945 року.