Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

 Галина Шевченко, біограф Юрія Івановича, підготувала розлогу лекцію про його літературний спадок (за життя вийшло 50 поетичних збірок). Присутнім було продемонстровано інтерв’ю з Ю.Кириченком, зняте однією з Дніпровських студій телебачення ще в 1999-му році, де він розповідав про себе, а також відеокадри більш пізні, на яких поет читав власні вірші… 

Завершився вечір неформальним спілкуванням за традиційним трояндовим чаєм.

Є донька у Бога – 
Вкраїною звать. 
Голодна, убога, 
Та їй – богувать! 

Іти шляхом вроди, 
Не збочить з версти. 
Супроти заброди 
Гнів-меч піднести… 

Ця донька у Бога 
Гінка й молода. 
Товклась край порога 
Наруга-біда. 

Калічила, гнула, 
Зламати ж – дарма. 
Та доля сяйнула – 
Упала пітьма…

 
І мовила Воля: 
«В храм Сонця – ходи… 
Чоло, як тополя, 
В громах остуди!»

Юрій Кириченко, 
вірш із поетичної збірки «Вінчання в храмі болю», Дніпропетровськ, «Пороги». 1995 р.