^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

19 травня 2016 року

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

 

 

 

 

  

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Як відомо, Іван Семенович дружив з Максимом Тадейовичем, і навіть кілька разів приїжджав з поетом-академіком в своє рідне село. 

До речі, місцеву школу ще в 1954-му збудували за фінансової підтримки Івана Семеновича. В ній і до сьогодні діє Школа естетичного виховання ім.І.Козловського…
Максим Рильський-онук продемонстрував мар’янівським школярам кінохроніку з домашнього архіву, відзняту ще його батьком – відомим кінооператором Георгієм Максимовичем Рильський. Особливе пожвавлення викликають кадри, де ще зовсім юний Максимко демонструє своєму дідові-поету щойновпійману рибу…
Потім Віктор Ціон, провідний науковий співробітник Київського літературно-меморіального музею М.Рильського, розповів про те, як познайомилися Максим Тадейович з Іваном Семеновичем, про спогади, які залишив видатний тенор про свого не менш видатного друга-поета. А також прочитав ще донедавна невідомого вірша Рильського 1919-го року «Іде визвольниця братів…» про війну більшовицької Росії проти УНР.
На завершення зустрічі київські гості подарували шкільній бібліотеці кілька книг з творами М.Рильського. Збірки віршів Максима Тадейовича отримали в подарунок поети-початківці, дев’ятикласники Олена Юхимович і Віктор Степура. 
А ще разом з учнями молодших класів «максиміліани» сфотографувалися біля дуба, якого в далекому 1963-му році посадив Максим Тадейович відразу після того, як поховав свого секретаря і товариша Вагана Маміконяна. Про це також писав у своїх спогадах видатний український співак.
Яскравим фінальним акордом поїздки став візит до наших колег з Меморіального музею-садиби І.Козловського в Мар’янівці. 
Окрема подяку директорці закладу Олександрі Сомовій за чудову екскурсію, головному зберігачеві фондів Ніні Горобчук за допомогу в екстреному вирішенні однієї непередбаченої мікро-халепки і, звісно ж, зовсім юному Михайлику Клівцову, вимушеному переселенцю з Донецька, за щирість, драйвовість і сонячний оптимізм ))