^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonВ раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, — В пекельному раю його душа жила...

(044) 525–24–71
info@rulskiy.kiev.ua

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне...

Режим роботи

Музей працює щодня
з 10.00 до 18.00.
Вихідний - Понеділок 
Замовлення екскурсій - 525 24 71 

 

«ТРОЯНДИ Й ВИНОГРАД 2017»

«ТРОЯНДИ Й ВИНОГРАД 2017»

 «…Бо дивна річ: людина кожна якоюсь мірою поет» 
(Максим Рильський)

Фонд Максима Рильського “Троянди й виноград”,  Український Фонд культури та Київський літературно-меморіальний музей М.Т.Рильського оголошують про  початок Всеукраїнського поетичного вернісажу «Троянди й виноград 2017». 
Це вже четвертий загальнонаціональний конкурс імені Максима Рильського для поетів-аматорів країни. Перші три відбувалися в 2006, 2008 та в 2012 роках. В кожному з них брали участь від 200 до 250 учасників, які надсилали загалом по кілька десятків тисяч віршів. Нинішній поетичний аматорський марафон триватиме майже півроку - включно по вересень. 
У жовтні журі, яке очолює Борис Олійник, підведе підсумки конкурсу, за якими будуть визначені, як і в попередні роки, до 12 лауретів та дипломантів вернісажу (див. положення)

 

 

Детальніше...

26 березня 2017 року

26 березня в Музеї М.Рильського відбулося чергове і найсолодше з усіх попередніх засідання Клубу Корінного Киянина: "Карамельне століття". Саме так називається книга колекціонера і києвознавця Павла Пещеренка, який і був цього разу головним доповідачем. Відкриваючи засідання, очільниця ККК Богдана Мурашова зацитуала Алєксєя Толстого, який ще в позаминулому столітті писав:

 "...Мы вам отсыплем злата,

как киевских конфет!
Земля наша богата -
порядка только нет..."

Детальніше...

19 березня, в день народження Максима Тадейовича Рильського

19 березня, в день народження Максима Тадейовича Рильського, у вітальні Голосіївського мануару звучало багато поезії і музики. Студенти Національної музичної академії України ім.П.Чайковського підготували літературно-музичну композицію «І він до сонця руку підійняв…»: до вибраних віршів видатного українського поета були підібрані вершинні фортепіанні твори композиторів-класиків світової величини.

Детальніше...

19 березня 2017 року

122 роки тому народився архімайстер української поезії Максим Рильський

19 березня 2017 року. 12-та година. Пам’ятник Максиму Рильскому, що біля центрального входу в Голосіївський парк його ж імені. Дощить. Після покладання квітів з коротким словом виступає поетів онук Максим Рильський-молодший, завідувачка бібліотеки ім.В.Симоненка Тетяна Серебреннікова...

Детальніше...

15 березня 2017 року

15 березня В нашому музеї відкрилася виставка робіт 12-річної Олександри Олійник. 
За станом здоров’я дівчинка, яка пересувається за допомогою інвалідного візка, не змогла приїхати до Києва. Тому виставку представляла Світлана Комарова, директорка криворізького Центру творчості інвалідів (громадська організація «Разом»). 

 

Детальніше...

21 лютого 2017 року

21 лютого, в Міжнародний день рідної мови, в Музеї М.Рильського звучала не лише українська й польська, але й найуніверсальніша з усіх існуючих – мова музики. 
В рамках проекту «Рильські читання. Полоністичні сильветки» Роман Никифорук розповідав про стару київську «Громаду», про її членів Тадея Рильського, Володимира Антоновича, Миколу Лисенка та інших.

Детальніше...

16 лютого 2017 року

16 ЛЮТОГО У КИЇВСЬКОМУ ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНОМУ МУЗЕЇ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО ВІДКРИЛАСЯ ВИСТАВКА ОДИНАДЦЯТИРІЧНОЇ ХУДОЖНИЦІ З НІЖИНА АНАСТАСІЇ МАЙОРОВОЇ.

Це вже третя персональна виставка дівчинки в столиці. Перші дві було експоновано у бібліотеці Василя Симоненка та в картинній галереї Президентського фонду Леоніда Кучми «Україна». 

Детальніше...

9 лютого 2017 року

9 лютого в Музеї М.Рильського, в рамках проекту «Родинний альбом української історії», відбувся вечір пам’яті відомого художника і графіка Мар’яна Маловського (1926 – 1993). 
Про життя і творчість майстра розповідав його син Роман Маловський, літературний редактор-перекладач газети «День», голова польського національно-культурного товариства «Згода». Зважаючи ж на те, що більшість присутніх були членами цієї спільноти, то й мовою заходу була переважно польська.

Народжений в Україні друг Максима Рильського Мар’ян Маловський залишався поляком. Але яким?! Він в нових умовах продовжив традицію т.зв. «хлопоманства» XIX століття, продовжив справу Тадея Рильського, Володимира Антоновича та інших старогромадівців! Він постійно подорожував Україною у складі етнографічних експедицій, споряджених Інститутом мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Рильського АН України. Робив замальовки старовинних пам’яток архітектури, інтер’єрів сільських хат, предметів побуту... І звісно ж писав портрети своїх сучасників-українців: від найвідоміших, таких як М.Рильський, О.Довженко, П.Тичина, до простих карпатських лісорубів, херсонських хліборобів чи одеських мореплавців. Дружив з Григором Тютюнником, 1965-го написав його портрет. Завжди носив вишиванку, розмовляв прекрасною українською, але дома переходив на «ґвару» - регіональну польсько-українську говірку.

А коли заходив у справах до ІМФЕ, то обов’язково зустрічався з Рильським. Зі словами «między nami Polakami mówiąc» Максим Тадейович діставав із шафи коньяк... Мар’ян Мартинович завжди з глибокою любов’ю згадував про нього. Особливо ж був у захопленні від неперевершеного гумору поета. Якось випадково став свідком наступної сцени. Рильский іде коридором інституту, заходить до якоїсь кімнати і, привітавшись, запитує: «Ну, як у вас справи?». «Ви ж бачите, Максиме Тадейовичу, - відповідає співробітниця академічної установи, - у нас тут нема умов». «Нема умов... чи нєт умов...», - задумливо, ніби про себе, промовив Рильський і пішов далі... 

24 січня 2017

24 січня у Держкомтелерадіо відбулось засідання Комітету з присудження Премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського. На здобуття премії 2016 року, якою відзначаються письменники і поети за переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів або за переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу, було висунуто 8 художніх творів п’яти номінантів. Більшістю голосів премію 2016 року присуджено перекладачеві Василю Степаненку за переклад з грецької мови поеми Віцендзоса Корнароса «Еротокрит», що вийшов у Києві у Національному видавництві дитячої літератури «Веселка».

Українська стала четвертою мовою в світі, на яку цей твір перекладався (раніше поема виходила лише англійською, французькою та італійською).

Василь Степаненко відомий поет, перекладач, член Спілки письменників України. Перші переклади Василя Степаненка з грецької були надруковані в сімдесяті роки минулого століття в журналі «Всесвіт». Це була поезія видатних поетів Яніса Ріцоса, Одісея Елітіса, Тасоса Лівадітіса. Тут вийшов і роман С. Пласковітіса «Гребля», який пізніше видало видавництво «Дніпро». Національне видавництво дитячої літератури «Веселка» випустило в світ низку книжок у перекладі Василя Степаненка. Це, зокрема, грецька народна казка «Півпівника», «Грецькі народні казки», повість Г. Казандзакі «Маленька героїня», роман Н. Казандзакіса «У Кноському палаці». З 2004 року на Українському радіо у програмі «Твій друг книга» п’ять років поспіль звучали твори Василя Степаненка, що потім увійшли у видання «Міфи і легенди Греції», за яке йому було присуджено літературну-мистецьку премію імені Олени Пчілки.

22 січня 2017 року

22 січня в Київському літературно-меморіальному музеї М.Рильського відбулося чергове засідання Клубу корінного киянина «Пригоди чеських легіонерів та таємниці Польської слободи».

Чехам, які воювали в Першу світову війну в лавах російських частин, судилось зробити свій внесок в історію України. І не лише тому, що вони брали участь у боях на її теренах (переважно у складі частин Південно-Західного фронту). Оскільки місцем формування чеських легіонів було призначено Київщину, то їм довелось втрутитись в перебіг подій під час буремного для нашого міста і всієї України 1917-го року. Серед чеських легіонерів був і прадід киянки Марини Чемерис. Багато цікавого розповіла вона про нього і його друзів: відомого письменника Ярослава Гашека і Йозефа Швейка – прототипа всесвітньовідомого героя знаменитого Гашеківського роману.

Свою розповідь пані Марина проілюструвала рідкісними старовинними світлинами та документами.